Опис та характеристика рослини Спориш звичайний

Спориш звичайний
Спориш звичайний
Спориш звичайний
Спориш звичайний
Спориш звичайний
Переглянути інформацію щодо вирощування культури спориш звичайний.
Інша назва (народні назви): 
гусячий шпориш, мурижок, пташина гречка.
Назва на латині: 
Polygonum aviculare L..
Назва на російській мові: 
Горец птичий.
Назва на англійській мові: 
knot-grass ordinary.

Росте на полях, пасовищах, біля доріг, на подвір"ях, особливо рясно на ущільнених грунтах, менше - на розпушениx. Поширений по всій країні.Стебло - здебільшого лежаче або висхідне, 20- 80 см. Листки чергові, еліптичні. Оцвітина має білий чи рожевий край. Квітки зібрані в пучечки, що сидять у пазухах листків. Корінь стрижневий.

Використовується: 

Лікарська, кормова, медоносна й фарбувальна рослина.Спориш має високі кормові якості. В ньому містяться протеїн (13-24,5 %), білок (10-14 %), цукор (до 2,5 %) Добре поїдається великою рогатою худобою, свиньми, вівцями, козами, кролями, птахами. Добра пасовищна рослина, витримує витоптування ї швидко відростає. Тварини швидко набирають вагу при відгодівлі ним. Медоносна рослина, нектар виділяє протягом всього літа, проте взяток з неї незначний. 3 коренів споришу добувають синю фарбу. його можна використовувати для залуження скотопрогонів, аеродромів, стадіонів, для заміни злакових газонів.
Як поживну траву спориш дають коровам для збільшення надоїв і поліпшення смаку молока.

Лікарські властивості: 

У науковій медицині використовують траву споришу — Herba Polygoni avicularis. Екстракт з трави (в порошках і таблетках) рекомендують як матковий кровоспинний засіб у післяродовий період; траву застосовують для лікування хвороб сечового міхура, гастритів, при хворобах нирок і ниркових каменях. Спиртові й водні витяжки з трави тонізують мускулатуру матки, прискорюють згортання крові, знижують кров'яний тиск, поліпшують роботу легень.
У народній медицині спориш застосовують від малярії, пухлин, пропасниці, туберкульозу легень, проносу, ревматизму, як кровоспинний і сечогінний засіб, при хворобах кишково-шлункового тракту, при лікуванні коклюшу, бронхіальної астми, кашлю, при порушенні обміну речовин. Відвар рослини п'ють при кам'яних хворобах, захворюванні печінки, загальному нездужанні, жіночих хворобах, як вітамінний і тонізуючий засіб. Зовнішньо терту свіжу траву прикладають до ран, відваром миють голову для прискорення росту волосся, прикладають до ударених місць і пухлин. У гомеопатії використовують есенцію з свіжої трави.

Стебло: 
Стебло - здебільшого лежаче або висхідне, 20- 80 см.
Листки: 
еліптичні або ланцетні.
Коренева система: 
стрижнева.
Насіння: 
Плід - горішок Форма- тригранний . Колір - темно-коричневий, майже чорний, слабоблискучий. Розмір -довжина 2,25-3, ширина 1-1,75, товщина 0,75- 1,25 мм. Маса 1000 горішків 2,5-2,75 г.
Квітки: 
білі або рожевуваті, розміщені в пазухах листків.
Плоди: 
– горішок, насіння тригранне, розміром 2,25–3x1–1,75x0,75–1,25 мм, достигає у липні–листопаді.
Розвиток: 
Сходить - в лютому - травні Цвіте в червні - жовтні. Плодоносить - в липні - листопаді.
Цвіте: 
у травні–жовтні.
Цвіте і плодоносить: 
Плодоносить - в липні - листопаді.
Розмножується: 
насінням.
Сходи: 
Сходить - в лютому - травні.
Біологічні особливості: 

Максимальна плодючість однієї рослини до 5400 горішків, Період спокою - до 68 місяців. Глибина проростання - не більше 810 см. Життездатність в грунті - до 5 років.

Екологічні умови: 

Температура проростання - мінімальна +1.,.+2°С, оптимальна +10...+12°С.

Репродуктивна здатність: 
до 5,4 тис. насінин на одній рослині.
Проростає: 
у межах температур 1–12°С, сходи з'являються з глибини не більше 8–10 см у березні–травні.
Поширюється: 
по всій Україні. Трапляється у посівах зернових культур, однак росте переважно на ущільнених місцях, біля дворів, доріг.
Зберігає схожість: 
при проходженні через травний тракт тварин.
Зберігає життездатність: 
Життездатність в грунті - до 5 років.
Період спокою: 
до 6–8 місяців.