Опис та характеристика рослини троянда ефіроолійна

Переглянути інформацію щодо вирощування культури троянда ефіроолійна.

Ефіроолійну троянду вирощують для одержання квіток, у яких міститься від 0,14 до 0,22 % ефірної олії. Основними компонентами трояндової олії є фенілетиловий спирт (40 - 50 %), цитранелол (30 - 35 %), гераніол (10 - 15 %), нерол (2 — 3 %). Трояндова олія і її компоненти широко використовуються у виготовленні вищих сортів парфумерно-косметичних виробів, у харчовій, фармацевтичній та лікеро-горілчаній промисловості.

Батьківщиною троянди ефіроолійної вважають Іран, де її ще в давні часи вирощували для одержання пахучих речовин. У нашій країні вирощування промислової (ефіроолійної) троянди почалося з 1930 р. в Криму, де й тепер розміщені основні її плантації. Середній врожай квіток — близько 25 ц/га.

Троянда ефіроолійна — багаторічний гіллястий кущ родини розоцвітих (Rosaсeae). У культурі поширені два види троянди: червона (французька, прован­ська) (Rosa gallica L.) і рожева (казанликська, дамаська) (Rosa dam-ascena Mill.). У нашій країні вирощують троянду червону і гібриди з трояндою рожевою.

Утворює численні дерев'янисті галузисті стебла 1,5 — 2,5 м зав­вишки і великі квітки червоного, рожевого або білого забарвлення, залежно від сорту. Квітки розміром 7-8 см, складаються з 30-60 пелюсток, зібрані по 7 — 13 шт. у зонтикоподібні суцвіття. На кущі буває 800 - 1000 квіток.

Залежно від виду, сорту та умов вирощування кущ ефіроолійної троянди може жити до 30 — 50 років. За цей період його гілки періо­дично замінюються. На кущі, залежно від віку, розрізняють два ти­пи багаторічних гілок — основні (або маточні) і гілки із закінченим ростом та окремо виділяють однорічні ростові або вегетативні паго­ни. Основні, або маточні, гілки віком до 5 — 6 років несуть на собі добре розвинені ростові й генеративні пагони. Гілки із закінченим ростом — це старі маточні гілки, на яких розміщені середньо- і слаб-корозвинені генеративні пагони та майже повністю відсутні ростові пагони. Ростові пагони — це гілки, які виросли з бруньок цьогоріч­ного ростового пагона завдовжки до 0,5 м і більше. Ті однорічні рос­тові пагони, які виростають з прикореневої частини куща і досяга­ють висоти 1,5 — 2 м, мають назву жирових пагонів, або вовчків. Ге­неративні пагони, або квіткові гілочки, — це короткі (20 — 30 см) пагони, на вершині яких утворюються квітки.

У троянди визначають такі фази росту: початок весняного відро­стання, поява листя, поява квіткової зав'язі, цвітіння, скидання листя.

Характерною біологічною особливістю троянди є наявність неста­більного зимового спокою, що визначає нестійкість рослин під час перезимівлі. При різкій зміні температури від плюсової до мінусової спостерігається підмерзання молодих пагонів, а іноді й загибель рос­лин. У період спокою рослини витримують морози до мінус 20 — 25 °С.

Ростові процеси у троянди відновлюються при температурі 5 — 7 °С. За такої температури бруньки бубнявіють уже на 5 — 6-й день. В умо­вах Криму сума ефективних температур (понад 5 °С), необхідна для вступу рослини у фазу цвітіння, становить 860 — 900 °С, а кількість днів з початку бубнявіння бруньок до цвітіння коливається від 50 до 80. Звичайно троянда зацвітає наприкінці травня і при середньодобо­вій температурі приблизно 20 — 21 °С цвіте протягом 15 — 20 днів.

Троянда ефіроолійна — світлолюбна рослина, яка не витримує затінення, внаслідок якого зменшуються кількість квіток і їх розміри.

Троянда вибаглива до ґрунтової вологи, особливо в період розгор­тання листків — бутонізації та в середині літа, коли формується біль­шість приросту пагонів і закладаються бруньки під урожай наступ­ного року. Разом з тим троянда погано витримує надлишкове зво­ложення ґрунту, особливо восени.

Найкраще росте троянда на середньосуглинистих чорноземах, погано — на важких глинистих, карбонатних мергелистих ґрунтах. Троянду садять на слабкокарбонатних ґрунтах тоді, коли вона при­щеплена на шипшину, сприятливою реакцією ґрунтового розчину для троянди є слабколужна або нейтральна.

При вирощуванні троянди ефіроолійної високого врожаю сиро­вини досягають при достатньому внесенні органічних і повних мі­неральних добрив. Доведено, що з річним приростом квіток, листя і пагонів троянда виносить з ґрунту близько 50 кг азоту, 10 кг фосфо­ру і 80 кг калію з гектара.

В Україні районовано два сорти троянди ефіроолійної — Лань і Радуга.