Опис та характеристика рослини Васильки справжнi

васильки справжнi
базилик
базилик
базилик
Васильки справжнi Рис.1
Васильки справжнi Рис.2
Васильки справжнi Рис.3
Загальна інформація
Переглянути інформацію щодо вирощування культури Васильки справжнi.
Інша назва (народні назви): 
базилік звичайний, базилік духмяний, трава Васильків.
Назва на латині: 
Ocimum basilicum L..
Назва на російській мові: 
Базилик душистый.
Назва на англійській мові: 
Sweet Basil.

Васильки справжнi (Базилік духмяний або базилік звичайний) — однолітня трав'яниста рослина родини глухокропивових (Lamiaceae). У дикому стані росте в Ірані, Індії, Китаї та інших країнах. Також у здичавілому стані зустрічається на півдні Азії, в північно-східній Африці, тропіках Америки, в Середній Азії та на Кавказі.

Історія: 

Васильки справжні – городня рослина, її батькiвщина – Азiя.

Використання: 

Базилік як пряність широко використовують у свіжому і сухому вигляді. Колись його називали царською травою. Уся надземна частина його має приємний аромат і ніжний смак. Властивості його виявляються в стравах поступово — спочатку він дає гіркуватість, а потім солодкуватий присмак. Його додають до супів, м'ясних та овочевих страв, особливо з квасолі, гороху, бобів, томатів, шпинату, квашеної капусти. Найкорисніший базилік свіжим. Молоді пагони дрібно ріжуть і додають у бутербродне масло, салати, сир, омлет, салати. Подрібнені сушені листки базиліка поліпшують смак ковбас, паштетів, їх додають у перцеву суміш. Молоді гілочки і листочки використовують для віддушки оцту, який потім годиться для салатів і білих соусів. Базилік добре поєднується з прянощами: майораном, петрушкою, коріандром, м'ятою, острогоном. У суміші з розмарином набуває перцевого запаху; з чабером — підсилює гостроту страви. Базилік, за його дружбу з помідорами, відомий як «томатні прянощі».

Лікарські властивості: 

Трава Васильків справжніх подразнює шлунковi залози i збуджує апетит, дiє бактерицидно i протизапально, проти стафiлококiв, Е.coli, тифозної бактерiї, при захворюваннях ротової порожнини, хронiчному гастритi, хронiчному колiтi, циститi, уретритi, нефритi, посилює видiлення молока у матерiв-годувальниць.

Трава Васильків справжніх виявляє антиспазматичну дiю при хронiчному бронхiтi з виявом бронхоспазмiв (кашель, кашлюк), долає болi при метеоризмi i посилює серцеву діяльність при захворюваннi мiокарда (серцевого м'яза). Базилік відомий і як лікарська рослина. Він має протисудомну, антисептичну, спазмолітичну, протизапальну та болегамуючу дію. До його складу входить камфора як збуджує центральну нервову систему і активізує роботу серця. Базилік відварюють і п'ють при хронічних захворюваннях шлунка, сечового міхура, для зниження температури, для боротьби з безсонням чи при нервовому перенапруженні. Відвар також виористовують для зовнішньої обробки ран, язв, екзем, дерматитів. Ефірна олія його має бактерицидну дію. Рослина знімає спазмолітичні стани, корисна під час здуття живота, метеоризму тощо. Суху і свіжу траву використовують також для ароматичних ванн, замість нюхального тютюну. У період бутонізації базилік містить найбільша кількість аскорбінової кислоти. При дозріванні насіння має до 19% жирних олій. Ці особливості треба враховувати при заготівлі базиліка як лікарської сировини. Також базилік є джерелом ефірної олії, евгенолу та камфори. Основне накопичення ефірної олії відбувається навесні коли рослина обростає молодим листям. В листі міститься 1,6-6% ефірної олії, в суцвіттях 1,5-3,5%, в стеблах до 0,3%. Ця олія містить евгенол, метилхавікол, цинеол, ліналоол, камфору, оцимен. Наземна частина рослини також містить до 6% дубильних речовин, глікозиди, сапоніни, мінеральні речовини, аскорбінову кислоту, каротин, фітонциди, вітамін С, В2, РР, рутин.

У болгарськiй народнiй медицинi сік iз свiжих василькiв справжнiх використовують при гнiйних запаленнях середнього вуха, а також при важкозагоюваних ранах. Траву василькiв треба застосовувати обережно, оскiльки високi дози дiють дуже подразливо.

Цвіте: 

в липні

Біологічні особливості: 

Є кілька різновидів базиліку з різним кольором листя та запахом. Одні мають синювате листя та запах схожий на суміш духмяного перцю та чаю, інші коричнювато-фіолетове листя та запах гвоздики і м'яти, але найпоширенішим є зелений базилік з ароматом лаврового листя і гвоздики.

Поширення: 
У дикому стані росте в Ірані, Індії, Китаї та інших країнах. Також у здичавілому стані зустрічається на півдні Азії, в північно-східній Африці, тропіках Америки, в Середній Азії та на Кавказі. Базилік як пряність широко використовують у свіжому і сухому вигляді. Колись його називали царською травою. Уся надземна частина його має приємний аромат і ніжний смак.

Будова рослини

Стебло: 
чотиригранне стебло висотою 30-80 сантиметрів густо вкрите листям.
Листки: 
супротивнi, яйцеподiбнi, рiдкозубчастi, на довгих черешках
Коренева система: 
стрижнева, сильно розгалужена, розташовується в приповерхневому шарі грунту.
Квітки: 
бiлi чи рожеволетовi, зiбранi групами по шiсть у пазухах листкiв, з п'ятипелюстковим вiночком i 4 тичинками. Квіти розташовані на кінцях стебла у вигляді китечок по 6-10 суцвіть.
Плоди: 
сухі при достиганні розпадаються на чотири темно-бурі горішки довжиною 1,2-1,5 міліметрів.

Біологічна класифікація

Домен : Ядерні
Царство : Рослини
--- : Вищі рослини
--- : Streptophytina
--- : Наземні рослини
--- : Судинні рослини
--- : Euphyllophyta
--- : Насінні
Відділ : Покритонасінні
Клас : Еудікоти
Підклас : Айстериди
Порядок : Губоцвіті
Родина : губоцвiтi
Вид : Васильки справжнi

Васильки справжнi - сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується

Назва сорту Організації Рік Напрям Група стигл. Реком. зона Урож. Стійк. посухи
Аванті З, ВППС: 635635 - Інформація відсутня 2009
Аметіст З, ВППС, П: 635635 - Інформація відсутня 2007 ун пс С, Л, П
Бадьорий З, ВППС: 357, 1044
П: 357357 - Кримська дослідна станція овочівництва Кримського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук
1044 - Агрофірма "Наско" (UA)
2000 сал, свж рс Л, П, С
Грін Голд З, ВППС, ВП: 19881988 - Закарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Національної академії аграрних наук України (UA) 2017 спц, лік П 9
Доллі З, ВППС: 840840 - Енза Заден Біхір Б.В. (NL) 2017 свж, пер С, Л, П, ЗГр
Едвіна З, ВППС: 840840 - Енза Заден Біхір Б.В. (NL) 2016 ЗГр 3,6 тон/га
Емілі З, ВППС: 840840 - Енза Заден Біхір Б.В. (NL) 2018 свж ЗГр, Л, П, С
Етруск З, ВППС: 647, 964, 1044647 - Приватне підприємство "Агросвіт" (UA)
964 - Приватне підприємство науково- дослідна селекційна станція " Наско" (UA)
1044 - Агрофірма "Наско" (UA)
2007 сал дп Л, П, С
Кіра З, ВППС, ВП: 840840 - Енза Заден Біхір Б.В. (NL) 2018 свж ЗГр, Л, П, С
Колібрі З, ВППС: 635635 - Інформація відсутня 2009
Кримські фіолетові З: 357, 402
П: 357357 - Кримська дослідна станція овочівництва Кримського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук
402 - Інститут овочівництва і баштанництва Української академії аграрних наук (UA)
2001 сал рс С, Л, П
Лістіно З, ВППС: 635635 - Інформація відсутня 2009
Лемона З, ВППС: 840840 - Енза Заден Біхір Б.В. (NL) 2022 пер, свж ЗГр, Л, П, С ЗГр: 20 тон/га
С: 20 тон/га
Л: 20 тон/га
П: 20 тон/га
Леттеро З, ВППС: 635635 - Інформація відсутня 2009
Маріан З, ВППС: 840840 - Енза Заден Біхір Б.В. (NL) 2018 свж ЗГр, Л, П, С
Марсель З: 323
ВППС, ВП: 1988323 - Закарпатський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук
1988 - Закарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Національної академії аграрних наук України (UA)
2011
Ніжний аромат З, ВППС, П: 317317 - Донецький ботанічний сад Національної академії наук України 2005 спц рс С
Перекотиполе З, ВППС, П: 984984 - Дослідна станція "Маяк" Інституту овочівництва і баштанництва Української академії аграрних наук (UA) 2004 зс, спц рс Л, П, С
Пурпурова зоря З, ВППС, П: 317317 - Донецький ботанічний сад Національної академії наук України 2005 спц пс С
Розі З, ВППС: 840840 - Енза Заден Біхір Б.В. (NL) 2017 ЗГр, Л, П, С 3,2 тон/га 5