Опис та характеристика рослини Яблуня домашня

Яблуня поширена в північній півкулі. Культурні форми яблуні у світовому асортименті нараховують до 15 тисяч сортів. Яблуня є одним з найбільш культивованих фруктів у світі. Зокрема, український селекціонер Ро Лев Михайлович створив 12 сортів яблуні.
Яблука є важливим джерелом поживних речовин в країнах з помірним кліматом. Зимові яблука збирають в кінці осені і зберігають в камерах або на складах при температурі вищій за точку замерзання. В Україні вирощують близько 60 сортів яблук (літні — паперівка, боровинка тощо; осінні — антонівка, макінтош тощо; зимові — ренета золота, ренета Симиренка, кримське зимове тощо). У природній структурі плодових і ягідних насаджень всіх категорій господарств на яблуню припадало 61,6 % площ (1980). У громадських садах вирощувалися переважно яблука. Світовий збір — 39 млн. т. (1984).

Значення яблук полягає в тому, що вони є прекрасними попереджувачами накопичення холестерину в організмі і забезпечують підтримання вмісту холестерину на допустимому рівні за щоденного споживання. Цей ефект пояснюється високим вмістом пектину в шкірці. Крім того, пектин запобігає поглинанню жирів та цукрів і виводить холестерин з крові. Високий вміст калію в м’якоті яблук сприяє виведенню надлишкових вод з організму. Яблука корисні для роботи серця - підвищенний вміст калію та присутність пектину запобігають відкладанню жирів в артеріальній стінці та виникненню артеросклерозу.

Яблуня добре пристосована до різних умов вирощування, має велику кількість видів та сортів, що дозволяє вирощувати її в найрізноманітніших умовах, характеризується довговічністю, високою продуктивністю, цінними цілющими та дієтичними якостями плодів.
Відзначається високою зимостійкістю. За нормальних літніх умов і поступового похолодання дерева літніх і осінніх сортів витримують морози до мінус 35 – 400С, зимові ж сорти - до мінус 30 – 350С. Причому, морозостійкість дерев на насінних підщепах вища, ніж на клонових.
Яблуня - світлолюбива рослина, затінених місць не витримує. Яблуня добре росте і плодоносить на суглинистих та супіщаних грунтах, на піщаних грунтах при внесенні органічних добрив. На засолених, заболочених і торф’яних грунтах спостерігається пригнічення росту і розвитку. Погано переносить близьке залягання ґрунтових вод, глибоких пісків, кам’янисті ґрунти . Стійка до посухи, що дає можливість культивувати її в південних сухих районах.
Яблуня - довговічна порода. Середній вік дерев 50 - 60 років, а інколи і понад 100 років. Тривалість використання яблуні на насінних підщепах – 30 – 40 років, на слаборослих - близько 20 – 25 років. Яблуня на сильнорослих насіннєвих та клонових підщепах росте у вигляді дерева висотою до 12 – 14 м, їх коренева система, залежно від властивостей ґрунту, заглиблюється на 1,5 – 2 м. Дерева яблуні на середньорослих клонових підщепах ростуть висотою до 4 - 5 м, коренева система заглиблюється на 1 - 1,5 м. Дорослі дерева на карликових клонових підщепах сягають у висоту 2 - 3 м, корені проникають на глибину до 1 м.
За строками достигання плодів сорти яблуні поділяють на літні, осінні й зимові.