Ряд лускокрилі

Ряд комах з повним метаморфозом. Виник, вірогідно, на початку мезозою, достовірні викопні рештки ряду відомі з крейдового періоду. Назва походить від грецьких слів λεπις (луска) та πτερον (крило) і відображає той факт, що крила комах даного ряду, так само, як і більша частина тіла, вкриті лусками.

Наука, що вивчає метеликів, називається лепідоптерологія. Систематика ряду на сьогодні недостатньо розроблена. Традиційно лускокрилих поділяли на два великих підряди рівнокрилих та різнокрилих, але ця класифікація виявилася занадто штучною. Часто для зручності метеликів поділяють на денних (булавовусих, або великокрилих) та нічних (малокрилих, молей). Проте ці групи також не є таксонами і не мають наукового значення. Найкрупніша категорія рівня нижче ряду — це надродина. В фауні Європи налічується 33 надродини. Всього в світовій фауні налічують від 100 до 200 родин (систематики ряду ще не дійшли згоди щодо їхньої кількості, але останнім часом видно тенденцію до збільшення кількості родин і зменшення їх об'єму). Поширення

Лускокрилі поширені на всіх континентах крім Антарктиди, і найбільшого різноманіття досягають в тропіках. В Центральній Європі налічується більше 4000 видів. В світовій фауні описано понад 160 000 видів. На сьогоднішній день дуже багато видів знаходяться на межі зникнення, переважно через знищення їхніх біотопів (місць, де вони живуть). Багато видів виловлюються для колекцій, що також завдає великої шкоди чисельності їх популяцій. Життєвий цикл

Життєвий цикл лускокрилих проходить з повним перетворенням через чотири стадії: яйце, личинка, лялечка, імаго. Яйце

Всі лускокрилі відкладають яйця (серед них немає живородних видів). Яйця лускокрилих дуже різняться між собою як за зовнішнім виглядом, так і за розмірами та формою яйцекладки, тому часто можна вказати, якому виду метеликів належить яйцекладка. Відкладають яйця метелики також по-різному. Деякі види відкладають всі яйця за один раз, інші роблять декілька кладок. В одній кладці може бути від одного яйця до декількох тисяч. Личинка Гусениця кропив'янки (Nymphalis urticae)

Личинка лускокрилих називається гусениця. Більша частина гусениць — фітофаги, тобто живляться рослинами. Але серед них трапляються і інші види живлення, наприклад, кератофагія (живлення волосяним покривом, характерне для багатьох молей), ксилофагія (живлення деревиною, в родині скловидок), хижацтво та деякі інші.

На нижній губі гусениць є павутинна залоза. Пересуваючись, гусениця лишає за собою слід з павутини. Багато видів плетуть з павутиння кокони, інші — за його допомогою скріплюють листки харчової рослини, утворюючи таким чином камеру, в якій живуть. Деякі види утворюють колонії на цій стадії.

Покрив гусениці, як і всіх інших комах утворений з хітину, тому для того, щоб збільшитись у розмірах їм необхідно час від часу линяти. Після линяння покрив на деякий час залишається м'яким, що дозволяє гусениці рости. Ріст та линька регулюються спеціальним гормоном линяння — екдизоном. У гусениці останнього віку цей гормон не виділяється, і замість чергового линяння вона заляльковується. Лялечка Лялечка метелика Agraulis vanillae

Лялечка це стадія спокою лускокрилих, під час якої проходить структурна перебудова тварини, і з личинкових органів утворюються імагінальні. Лялечка є нерухомою (лише декілька дорсальних сегментів черевця рухливі). Деякі види лускокрилих зимують на цій стадії. Імаго Імаго райдужниці великої (Apatura iris). Червона книга України

Із лялечки виходить доросла комаха — імаго. Ця форма є статевозрілою, тобто здатна до розмноження. В перші хвилини комаха ще не здатна літати. В цей час крила розпрямляються під тиском гемолімфи, що під тиском заповнює судини, та тверднуть, відбувається остаточне набуття забарвлення. Імаго більшості видів живляться нектаром квітів або соками рослинного чи тваринного походження. Інколи взагалі не живляться афагія. Основна функція цієї стадії життєвого циклу — розмноження та розселення.

Стадія імаго продовжується від декількох годин до багатьох місяців (у видів, що зимують на цій стадії). Біологічна роль та значення в народному господарстві

Більшість видів лускокрилих на стадії імаго живиться нектаром квітів, і тому є важливими запильниками багатьох видів рослин. Гусениці живляться переважно листям рослин, і, розвиваючись у великій кількості, можуть нерідко викликати загибель рослин (навіть дерев), або призводять до того, що рослина не здатна утворити насіння. Це часто завдає великих збитків сільському та лісовому господарству. Дане явище характерне тільки для деяких видів метеликів, наприклад біланів, совок. Язикан звичайний (Macroglossum stellatarum)

На стадії гусениці, переважна більшість видів лускокрилих живляться рослинами, що не мають сільськогосподарського значення. Деякі з цих метеликів живляться дуже обмеженою кількістю видів рослин олігофагія. Наприклад, парусник поліксена (Zerynthia polyxena) живиться лише 4-ма видами рослин роду Aristolochia. Через зменшення біорізноманіття довколишнього середовища та руйнування природніх біотопів, багато видів метеликів в Україні знаходяться під загрозою зникнення. Тому у екології вважається, що наявність багатьох видів лускокрилих в певній місцевості свідчить про її «екологічне здоров'я» (так звана біоіндикація).

Лускокрилі посідають важливе місце в кругооберті речовин в природі, оскільки вони живляться рослинною їжею, а самі є кормовою базою для багатьох видів хижаків, особливо птахів, та паразитів.

Декілька видів шовкопрядів вирощуються в штучних умовах заради отримання шовку.

Багато видів метеликів, особливо тропічних, є об'єктами колекціонування, а часто і дизайну.