Екологічні особливості рослин групи Гігрофіт

Назва на російській мові: 
Гигрофит

Гігрофіти - це група рослин, які ростуть в умовах підвищеної вологості грунту і повітря. Навіть незначне зниження вмісту вологи в грунті і атмосферному повітрі призводить до їх в'янення і загибелі.  

Для гігрофітів характерна наявність тонких листових пластинок великої площі з погано розвиненим поверхневим шаром (кутикулою). Завдяки цьому, транспірація (випаровування) через кутикулу здійснюється на високому рівні. На листі є рідкісні великі продихи. Листки багатьох рослин-гігрофітів забезпечені волосками, що представляють собою вирости епідермісу, що збільшують площу поверхні листя для підвищення інтенсивності випаровування. Продихи у таких рослин служать для регулювання процесів транспірації. Структурною особливістю листя гігрофітів є наявність особливих продихів-гідатодів, через які відбувається виділення води з листя у вигляді крапель. Цей процес носить назву гутація. Таке пристосування життєво необхідно для виживання рослин в умовах надмірно насичених вологою амосфери і грунту.

Коренева система гігрофітів розвинена слабо. Також характерна наявність довгих стебел із нерозвиненими опорними тканинами. Це обумовлює швидке в'янення рослин-гігрофітів навіть при невеликому зниженні вологості грунту і повітря.

gygrofyti.jpg

До  категорії  гігрофітів відносяться рослини, які мають схожі морфологічні та фізіологічні особливості. Всі вони позбавлені пристосувань, які обмежують витрачання вологи. У цих рослин погано розвинені механічні тканини, маються повітроносні порожнини в листі, стеблах і коренях. 

Серед них розрізняють:

  • тіньові гігрофіти;
  • світлові гігрофіти.

Тіньові гігрофіти – це рослини нижніх ярусів сирих лісів у різних кліматичних зонах. До них належать будяк городній, розрив-трава, цірцея альпійська, тропічні трави. Через високу вологість повітря в них утруднена транспірація, тому для поліпшення водного обміну на листках розвиваються гідатоди – водяні продихи, яку виділяють краплиннорідку воду. Листки цих рослин часто тонкі, з тіньовою структурою, зі слабо розвиненою кутикулою, вміщають багато вільної і малозв’язаної води. З настанням нетривалої і несильної посухи у тканинах створюється негативний водний баланс, рослини в’януть і можуть загинути.

Світлові гігрофіти – це види відкритих місцевостей помірної смуги, які ростуть на постійно вологих ґрунтах і у вологому повітрі – рис, підмаренник, росичка, папірус.