ТОВ «Панда» (ВАТ «Цибулівський цукровий завод»)
1876 року в Цибулеві було засновано цукровий завод. 1888 року на підприємстві працювало 296 робітників, у т. ч. 20 дітей віком до 15 років (10 хлопчиків і 10 дівчаток). В одному з документів за 1899 рік зазначалося, що тут ставлення до робітників вважається одним з найгірших у губернії. їх щороку обраховували, а скарги на адміністрацію ніким не розглядалися. Робітники одержували 8 крб. на місяць без харчів за 12-годинну працю в день.
Тяжкі умови праці й життя трудящих штовхали їх на боротьбу проти гнобителів. У січні 1880 року застрайкувало 120 робітників цукрозаводу. Причиною страйку було те, що підрядники не виконували умов найму. Робітники вимагали виплатити їм по 3 крб. за недодані харчі. Не добившись згоди адміністрації, вони залишили завод. У листопаді знову вибухнув страйк. 10 листопада помічник управляючого Станкевич, погрожуючи позбавити робітників денного заробітку і преміального карбованця, примусив їх чистити дефекаційні котли. Коли виконувалася ця робота, в котел було пущено пару. Робітники М. Нешитий і Т. Тимонюк дістали важкі опіки, від яких М. Нешитий помер. Обурення робітників переросло в страйк, у якому взяло участь понад 250 робітників. Страйкарі зажадали повернення їм паспортів і розрахунку. Керували страйком робітники Л. Подольський, І. Пугач, Є. Шаболтай. Страйкарі силою звільнили з-під арешту активного учасника страйку — робітника А. Романенка і перешкодили судовому слідчому заарештувати інших його учасників. Страйк тривав 9 днів. Адміністрація заводу змушена була повернути страйкарям паспорти, і вони покинули підприємство.
У листопаді 1897 року контора Цибулівського цукрозаводу з першої получки відрахувала гроші у робітників, щоб покрити виданий їм раніше аванс. Трудівники залишилися без грошей і вимагали видати їм хоча б частину заробленої суми, але на їх прохання не зважили. Це викликало новий страйк, у якому взяло участь 240 чоловік. Страйк закінчився перемогою робітників.
1923 року Цибулівський цукрозавод був капітально відремонтований. У сезон 1922/23 року підприємство випустило 113 тис. пудів цукру. 1925 року тут працювало 480 робітників.
Якщо раніше завод переробляв за добу 7 тис. цнт буряків, то 1939 року — 11 тис.
Колектив заводу успішно здійснював реконструкцію цехів і агрегатів, нарощував потужності. З цією метою 1947 року держава виділила 10 280 тис. крб. Завод з кожним роком зростав. У той час тут працювало 1150 робітників, у т. ч. 39 інженерно-технічних працівників. Більшість робітників систематично перевиконувала норми виробітку. Виробляючи цукор, зміна інженера С. М. Гончарука щоденно виконувала норму на 107 процентів.
Докорінно реконструйовано Цибулівський цукровий завод. Тут запроваджено новітню техніку. Найтрудомісткіші процеси механізовано. Потужність заводу становить 25 тис. цнт переробки сировини на добу. Якщо за сезон 1912—1913 рр. було вироблено 40,4 тис. цнт цукру-піску, то в 1965 році підприємство дало країні 478,1 тис. цнт цукру. 1960 року збудовано ТЕЦ. Фабрикою м’яса, молока, цукрових буряків і насіння став бурякорадгосп цукрокомбінату. В першому році дев’ятої п’ятирічки тут одержано по 33,7 цнт зернових культур і по 382 цнт цукрових буряків з гектара.
