Заходи боротьби з бур'яном Вовчок соняшниковий

Вовчок соняшниковий
Вовчок соняшниковий
Вовчок соняшниковий
Вовчок соняшниковий
Вовчок соняшниковий
Вовчок соняшниковий Рис.1
Вовчок соняшниковий Рис.2
Вовчок соняшниковий Рис.1
Вовчок соняшниковий Рис.2
Вовчок соняшниковий Рис.3
Інша назва (народні назви): 
Заразиха.
Назва на латині: 
Orobanche cumana Wallr..
Детальніше про саму рослину: 

Вовчок соняшниковий (Orobanche cumana) — облігатний паразит, який фактично не може існувати без господаря. Вовчок належить до вищих квіткових рослин родини Orobanchaceae. Загалом ця родина налічує 89 родів і 1600 видів, але не всі вони паразити. Паразитами є лише 13 родів і 89 видів. Більшість із них пристосована до паразитування на культурних рослинах і на деяких деревах.

Нас цікавить вовчок соняшниковий. За різними даними, він уражує близько 16 млн га соняшнику у світі. Вовчок соняшниковий — це безхлорофільна рослина із простим або гіллястим стеблом жовтуватого чи буруватого відтінку. Висота рослини над поверхнею ґрунту сягає близько 60 см. Проте, за даними досліджень фахівців різних комерційних компаній, на українських полях вже спостерігають непоодинокі рослини заввишки 1 м та вище.

Головним органом вовчка є гаусторія. По суті, це корінь, але він відрізняється від звичайної кореневої системи тим, що не має кореневих волосків, отже, не може отримувати з ґрунту поживні речовини. Власне гаусторія є ключовою особливістю всіх рослин вовчка, що паразитують. Саме за її допомогою паразит уражує рослину, відбирає в неї воду і поживні речовини. У місці прикріплення гаусторії до кореня рослини-господаря утворюється потовщення, так звана брунька, яка всмоктує і накопичує поживні речовини. Тобто головним завданням гаусторії є акумулювання поживних речовин, аби надалі сформувати пагін.

Плід вовчка — коробочка. Як правило, одна рослина вовчка може формувати 30–40 плодів. Утім, на полях вже траплялися рослини, що утворювали до 120 коробочок. Кожна коробочка може містити до 2500 насінин. Тож потенціал однієї рослини вовчка — 300 тис. насінин. Насіння паразита дуже дрібне й потрапило до Книги рекордів Гіннеса як найдрібніше. Воно дуже легке, електростатичне, дуже легко прилипає до рук, одягу, техніки. Завдяки цим ознакам паразит ефективно поширюється.

Існує твердження, що насіння вовчка переноситься вітром на значні відстані. Насправді воно поширюється на 15–20 м, адже завдяки своїй високій електростатичності прилипає до всього, чого торкається. Життєздатність насіння вовчка у ґрунті — до 20 років. Фактично, якщо його загорнути вглиб, воно проростатиме на полі ще тривалий час.

Вовчок соняшниковий спочатку паразитував на полині. Втім, за 120 років перейшов на соняшник, тобто зробив значний прорив у еволюційному сенсі. Генетично вовчок на крок випереджає селекціонерів, оскільки розвинув низку особливостей, що не властиві рослинам цієї родини. В основному, вовчкові рослини є самозапильними — до 80% насіння з’являється через процес самозапилення. 19% насіння з’являються шляхом перехресного запилення. Тобто додаткове запилення допомагає рослинам підсилюватися, обмінюючись генетичною інформацією. До 1% утворюється завдяки апоміксису (нестатеве розмноження). Це коли рослина клонує сама себе, завдяки чому виникають істотні мутації (як успішні, так і неуспішні), які забезпечують хороший потенціал для виживання вовчка.

Засмічує: 
Насіння вовчка проростає під впливом кореневих виділень кукурудзи, сої, льону, але на цих рослинах не паразитує. Уражує соняшник, трапляється на помідорах, картоплі, тютюні, махорці, а з бур"янів - на полинах, ромашці непахучій та інших..
Яку наносить шкоду: 
забруднює посіви соняшника. Зменшує урожайність і погіршує якість насіння.
Заходи боротьби: 

Існує декілька ефективних засобів боротьби з вовчком, одним з яких є включення у сівозміну рослин – провокаторів, що викликають проростання його насіння та не є рослиною – хазяїном для нього. До таких рослин відноситься сорго, кукурудза та суданська трава, що мають схожі кореневі виділення з соняшником. Насіння вовчка проростає, але у результаті не має куди прикріпитися, тобто позбавлене живлення. Коли запаси енергії рослини закінчуються, вовчок гине.

Іншим дієвим захистом від втрати врожаю є використання сортів, стійких до вовчка. Це такі сорти, як НК Тристан, НК Неома, Санай, Златибор, НС Кнез тощо.

Використання добрив також може допомогти зменшити кількість вовчка на полі. Наприклад, азотні добрива у формі  амонійних солей та карбаміду знищують проростки рослини, що паразитує.

Допомагають також внесення гербіцидів. проведення дискування і глибокої оранки.

Оскільки паразит цей дуже «живучий», агресивний та може довго залишатися в ґрунті, чекаючи на потрібну культуру, боротися з ним потрібно одразу на усіх фронтах, застосовуючи комплекс заходів.

  • Дотримання сівозміни. Соняшник науковці рекомендують повертати на те саме поле не раніше, ніж за 7-9 років. Але на практиці, будемо чесними, умови планування сівозмін диктує не наука, а економіка. Тож навряд чи більшість господарств чекатимуть аж 9 років. До того ж, якщо насіння вовчка здатне жити у ґрунті до 20 років, просто перечекати не вдасться. Та все одно потрібно намагатися не перенасичувати сівозміну соняшником, особливо з урахуванням того, що окрім вовчка на культуру чекають ще й доволі шкодочинні хвороби.
  • Вирощування стійких гібридів. На сьогодні виробники насіння вже пропонують так звані «семирасові гібриди» соняшнику, тобто гібриди, стійкі до 7 рас рослини-паразита. І на досягнутому селекціонери не зупиняються, працюють над створенням гібридів соняшнику, стійких до всіх існуючих на сьогодні рас вовчка. У південних регіонах, де вовчок соняшниковий вже становить велику загрозу, рекомендовано сіяти лише стійкі до паразита гібриди.
  • Провокаційні посіви. Провокувати проростання як мінімум 50% наявного у ґрунті насіння вовчка здатні кукурудза, сорго, суданська трава, льон, соя, люцерна. Кореневі виділення цих рослин провокують проростання паразита, але при цьому паразитувати на даних культурах вовчок соняшниковий не може, тож гине.
  • Хімічний захист. Поєднання стійких гібридів з надійним хімічним захистом — найпевніший на сьогодні метод боротьби з вовчком соняшниковим.

Додаткові заходи боротьби:

  • Кислотність ґрунту впливає на здатність насіння Вовчка проростати. Оптимальний pH 6,5 та нижче. А отже, треба вносити лужні добрива та обробляти насіння стимуляторами з достатньо високим pH.
  • Строки сівби впливають на здатність насіння Orobanche Cumana проростати. Дуже пізні або дуже ранні строки  знижують здатність насіння проростати. Оптимальна температура проростання вовчка 16-25 градусів. При температурі нижче 10 та вище 35 градусів насіння не проростає.
  • Мінімальний обробіток ґрунту без перевертання пласту або обробка ґрунту навесні. Оскільки насіння Orobanche Cumana дуже сильно уражається грибами роду Fusarium та вразливе до надмірного зволоження.
Група бур'янів: