Безпека на елеваторі: як захистити «больові місця»?
Незважаючи на те, що українські зерносховища все більше «обростають» сучасними металевими силосами, котрі, як відомо, значно виграють СОГовим і підлоговим щодо безпеки, нещасні випадки, на жаль, все ще трапляються навіть тут. Де і чому на працівників елеватора чатує небезпека й, головне, — як її уникнути, розповідає заступник генерального директора з розвитку KMZ Industries Борис Рибачук.
Безпека на етапі будівництва
Так, убезпечити людей потрібно вже на етапі зведення вашого елеватора. Багато відомо про ризики зривання строків і фінансові втрати, що є результатом залучення «випадкових» монтажних бригад. Але що гірше — постраждати від їх непрофесіоналізму можуть і люди.
Візьмемо хоча б спеціальне оснащення для монтажу, наявністю якого можуть похвалитися тільки професійні монтажні бригади. Цей такелажний пристрій потрапляє під дію спеціальних норм — «Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання», затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 19.01.2018 №62. За законом, таке оснащення має бути виготовлене за конструкторською документацією, введене в експлуатацію, проходити обов’язкові випробування й технічний огляд: адже саме від його якості залежить, чи буде взагалі змонтований силос, а найголовніше — безпека людей.
Крім відповідності законодавчим вимогам важливо також правильно підібрати відповідне оснащення для кожного конкретного монтажу: підбирають тільки розрахунковим методом під час розробки проєкту виконання робіт. Якщо неправильно розрахувати вагу обладнання, яке потрібно підіймати, не виконати передбачену проєктом фіксацію оснащення — аварія неминуча.
Ризики у процесі експлуатації
На цьому етапі «больових точок», на жаль, не менше. Найсерйознішими є ризики: падіння в зерно, падіння з висоти або в завальну яму, потрапляння частин одягу, ніг і рук у рухомі механізми.
І досі трапляється неправильне завантаження й вивантаження зерна в силоси, що також може стати причиною падіння місткостей і наразити на ризик працівників. Небезпечна й експлуатація силосу із сировиною більшої насипної щільності від максимально допустимої за паспортом обладнання, що призводить до перевантаження.
Ще одна зона ризику — ремонт обладнання. Травми та навіть летальні випадки тут трапляються, коли лагодити обладнання береться робітник без відповідної кваліфікації, коли приступають до ремонту, не знеструмивши обладнання, або експлуатують його несправним.
Пожежобезпека елеватора
Не варто забувати й про те, що елеватор є об’єктом підвищеної вибухо- та пожежонебезпеки. Тут є велика кількість потенційних джерел запалювання та горіння, сприятливих умов для швидкого поширення пожежі та велика кількість чинників, що ускладнюють процес її ліквідації.
Серед найпоширеніших причин елеваторних пожеж такі:
- потрапляння металевих предметів на робочі органи вентиляторів, що може викликати іскроутворення та займання пилу;
- завали норії, коли її барабани спричиняють тертя об стрічку, внаслідок чого вона може загорітися від нагрівання;
- обриви норійної стрічки, що супроводжуються утворенням концентрованих аерозолів;
- несправні електропровіддя й електрообладнання, що може призводити до короткого замикання в мережі, результатом якого є велике тепловиділення, що слугує причиною займання аерозолю тощо.
У переліку ймовірних причин пожежі й свідоме (або й через неуважність) порушення правил пожежної безпеки: паління на робочих місцях, виконання зварювальних робіт тощо.
Окреме питання пожежної безпеки — звісно, зерносушарка. Адже за класикою саме її практики знають як найчастішого ініціатора пожеж. Одна з причин загоряння зерна в зерносушарках — недотримання чистоти в цьому обладнанні. Якщо пил не видаляти так часто, як цього вимагає інструкція з експлуатації, рано чи пізно за потрапляння іскри він обов’язково загориться.
Спричинити загоряння може й недостатнє очищення зерна перед сушінням. У засміченому зерні рух відбувається нерівномірно, погіршується його сипкість. Це призводить до утворення зон, що не підлягають масообміну й перегріваються. Зрештою туди потрапляють розпечені радикали, і відбувається загоряння: адже розпечена маса займається легше, ніж холодна.
А найчастіша причина загоряння зерносушарок — звісно, порушення правил експлуатації, тобто той самий людський чинник. Дається взнаки і дефіцит кваліфікованих кадрів на елеваторах, і небажання персоналу вивчати й дотримуватися інструкцій. Буває, оператор тільки на власний розсуд визначає температурний режим сушіння, які, коли і у якій послідовності запускати процеси на обладнанні. Або намагається самостійно розв’язувати проблему з тлійним зерном і наражається на ризик отруїтися чадним газом. Найчастіше такі ситуації трапляються в період, коли сушарки максимально завантажені роботою.
Як запобігти
Є й хороші новини. Останнім часом власники та керівництво елеваторів усе більше уваги приділяють питанню безпеки та навіть комфорту працівників. Часи, коли зважали тільки на економічність бізнесу, відходять у минуле: в тренді соціальна відповідальність і елеватор, безпечний для людей. Як зробити його таким?
Спосіб №1. Навчання. Непідготовлені працівники порушують виробничі процеси й правила охорони праці, виводять із ладу обладнання та самі наражаються на небезпеку? Вихід — регулярне навчання. До речі, надзвичайно корисним в цьому може бути і виробник обладнання. KMZ Industries, наприклад, проводить обов’язкове безкоштовне навчання персоналу замовника в період монтажу, під час налагодження нового обладнання. Також ми можемо забезпечити підтримку клієнта на першому етапі роботи.
Важливе питання — навчання зерносушарників. І досі в Україні немає жодного навчального закладу чи постійних курсів, де б готували таких спеціалістів. Тож не дивно, що на елеваторах гарний зерносушарник нині на вагу золота. Тому, коли ми вводимо в експлуатацію зерносушарку Brice-Baker нашого виробництва, то крім власних спеціалістів запрошуємо досвідчених майстрів-зерносушарників з елеваторів, де вже експлуатується це обладнання. Крім того, проводимо навчальні семінари й майстер-класи, на яких зерносушарники з різних підприємств можуть удосконалити свої навички, а головне — поспілкуватися й обмінятися справді безцінним практичним досвідом.
Спосіб №2. Автоматизація. Здебільшого вона закриває всі зони ризику, про які йшлося вище. По-перше, на автоматизованому елеваторі значно знижується потреба втручатися людині у виробничі процеси. Так само зменшується і кількість персоналу, необхідна для обслуговування елеватора. По-друге, завдяки автоматиці працівникам не потрібно постійно бути на висоті чи поблизу небезпечного обладнання — це значно знижує ризик травмування.
Автоматика допоможе і в разі збою на конкретному маршруті. Тому, навіть якщо в елеватора немає можливості одночасно забезпечити комплексну автоматизацію і стоїть завдання впровадити її поетапно, для початку ми завжди радимо автоматизувати транспортну лінію, адже її безпека на неавтоматизованому зерносховищі залежить тільки від того, чи встигне оператор добігти й зупинити обладнання у разі збою.
Окрім того, завдяки автоматизації профілактика й ремонт обладнання на елеваторі виходять на зовсім новий, якісно вищий рівень. Для прикладу: програмний модуль «ТО і ремонт», що міститься в програмному забезпеченні власної розробки KMZ Industries, відповідає за безперервний збір даних із датчиків вібрації, датчиків температури редукторів і натяжних і приводних станцій, а також датчиків, що відповідають за безпечну експлуатацію, — підпору, швидкості, датчика сходження стрічки. Використовуючи ці дані, плюс закладену інформацію по ресурсу кожного окремого вузла обладнання, програма вчасно просигналізує про можливі проблеми, заздалегідь попередить вас про необхідність огляду й можливу потребу в заміні деталей і нагадає про плановий ремонт. Це допоможе вам не лише вчасно замовляти запасні частини для ремонтів й уникати простоїв і фінансових втрат від них, а й запобігати аваріям і травмуванню людей.
Зерносушарки Brice-Baker, які ми виробляємо, так само є тільки автоматизованими.
Зокрема, забезпечуємо їх датчиками вхідного та вихідного рівнів вологості зерна: робітникам немає потреби перевіряти її у вивантажувальному бункері чи, тим більше, підійматися наверх — усе це можна довірити автоматиці.
У пригоді також стануть датчики, завдяки яким можна визначати запиленість у зоні агента сушіння і в зоні охолодження, вібрацію обладнання тощо.
Відповідають за безпеку й датчики перегрівання: якщо температура в зерносушарці вища за максимально допустиму, завдяки їм обладнання автоматично вимкнеться.
Спосіб №3. Своєчасне й належне обслуговування. Подбайте про те, щоб на вашому елеваторі проводилися всі три типи обов’язкових регулярних оглядів: щоденний, плановий і міжсезонний. Крім того, деякі компанії запрошують для огляду сервісну бригаду від виробника: професійний погляд незацікавлених у приховуванні недоліків спеціалістів допоможе виявити огріхи в експлуатації й запропонувати коригувальні дії.
Послуга сервісного обслуговування елеваторів, яку також надає KMZ Industries, дозволяє власнику перекласти профілактику, техобслуговування та необхідні ремонти на плечі висококваліфікованих зовнішніх фахівців і відмовитися від утримання власного штату для цього. А головне — запобігти несправностям і простоям обладнання в сезон, уникнути фінансових втрат і ризику травмування працівників.
Що обрати: економію в 1% чи безпеку?
Взагалі дуже важливо розуміти, що безпека елеватора й працівників закладається ще на етапі вибору обладнання.
На жаль, в Україну ще й досі постачається багато елеваторного обладнання, яке не відповідає чинним нормам охорони праці. Насамперед ідеться про наявність майданчиків відпочинку, люка обслуговування зачисного шнека, дахової драбини, відповідність естакади нормам щодо ширини проходів, наявність решіток на оглядових люках, захищеність рухомих частин обладнання й багато іншого.
Така «невідповідність» дещо здешевлює обладнання, і, на жаль, можливість заощадити в такий спосіб іноді здається привабливою, особливо якщо замовник сам не є експлуатантом або ж до цього не мав справи з елеваторним бізнесом і не розуміє важливості цих деталей. Насправді ж заощадити вдається не більше як 1–3%, а от спокій власника та життя й здоров’я працівників — безцінні.
Наведу приклади по окремих видах обладнання:
- у зерносушарці мають бути внутрішні майданчики обслуговування. Адже кожну зерносушарку, як із системою аспірації, так і з пилопригніченням, потрібно чистити від пилу, що збирається в шахті. На таких майданчиках, якщо вони достатньо широкі, виконувати роботи з очищення сушарки зручно;
- у транспортному обладнанні мотор-редуктори можна встановлювати паралельно до обладнання чи перпендикулярно. В другому випадку працівнику елеватора доведеться щоразу переступати через них, що на висоті, погодьтеся, робити дуже незручно;
- а ось приклад недоречної економії в одному з видів транспортного обладнання — в норіях. Привод мотор-редуктора норії можна під’єднати через порожнистий вал, а можна за допомогою МУВП (муфти пружної втулочно-пальцевої). За потреби ремонту мотор-редуктора у першому випадку персоналу елеватора може знадобитися кувалдою вибивати редуктор із вала (який іноді сягає і 100 кг), щоб від’єднати його від норії. В другому — достатньо відкрутити з десяток шурупів. Порівняйте, що безпечніше робити на висоті?
Рецепт безпеки
Якщо узагальнити «рецепт» безпеки, він звучатиме так:
- Обирайте якісне обладнання, виготовлене тільки відповідно до чинних українських стандартів і норм охорони праці, не заощаджуйте на важливих для комфортної та зручної роботи деталях.
- Суворо контролюйте дотримання правил охорони праці на вашому підприємстві.
- Навчайте персонал: як під час уведення елеватора в експлуатацію, так і далі, кожних 1–2 роки.
- Користуйтеся всіма благами автоматизації.
- Довіряйте ремонт тільки професіоналам.
І тоді ви будете спокійні за безпеку зерносховища, матимете репутацію відповідального бізнесу, а ваш елеватор буде справді безпечним і дружнім до працівників.
