Паршива недуга... у картоплі
Ознакою є утворення на поверхні бульб різних неглибоких виразок неправильно округлої форми, розміром від кількох міліметрів до 1 см і більше в діаметрі. Паршею можуть уражуватися столони й корені.
Розрізняють чотири типи звичайної парші: плоску, опуклу, глибоку і сітчасту.
- Плоска парша зустрічається переважно на молодих бульбах і характеризується ураженням тільки шкірки або поверхневого шару перидерми. На бульбах утворюються іржасто-коричневі струпоподібні виразки.
- Опукла парша має вигляд опуклих ступів або бородавок.
- Глибока парша утворює вдавлені у м’якоть (до 0,5 см) виразки, їхні краї часто припідняті, дно червонувате або фіолетове. Цей тип парші, як правило, спостерігається під час збирання картоплі.
- Сітчаста парша характеризується тим, що поверхня бульб стає суцільно жорсткою внаслідок утворення неглибоких канавок, що взаємно перетинаються у різних напрямках і нагадують сітку.
Є помилка, що вона особливого впливу на зберігання картоплі не робить. Це не так. Невеликі буруваті цятки поступово перетворюються в виразки, які погіршують лежкість врожаю, а також псується смак картоплі. Так що від парші страждає не тільки товарний вигляд.
Оскільки з паршею особливо не боролися, то вона стала найпоширенішим захворюванням картоплі в нашій країні. Вона вражає молоді бульби, а іноді навіть коріння і столони (підземні пагони, на яких утворюються бульби). При сильному ураженні цятки парші зливаються. Проте навіть такі бульби придатні в їжу. А ось зберігати їх довго не вийде.
Поява парші знижує врожайність на 40 %, а вміст крохмалю − на 30 %. Так що боротися треба і з таким ненав'язливою недугою. Хворі бульби можна використовувати навіть для посадки. Але за умови, що паршею не вражені вічка. Рослини з таких бульб сильніше уражаються фітофторозом, бактеріозом та іншими хворобами.
Зазвичай ми зустрічаємося з паршею звичайною. А є ще порошиста, горбкувата, срібляста... У кожної свої переваги і причини появи. Навіть у звичайної парші є кілька форм: опукла — коли на бульбах з'являються нарости, що нагадують бородавки. При глибокій парші, навпаки, − вдавлені виразки. Плоска парша — найбезпечніша, вона вражає тільки шкірку бульб. Така парша зазвичай з'являється на молодих бульбах.
Найсильніше парша шкодить на легких, піщаних ґрунтах, а також на надмірно вапнованих в жарку суху погоду. Тобто в ґрунті повинно бути в достатку кисню, багато вільного кальцію і нітритів.
Найнебезпечніша парша — срібляста. Це коли на бульбах сіруваті плями, злегка вдавлені. Згодом під ними виходять порожнини, бульба розм'якшується. Також цей грибок сушить бадилля, викликаючи загибель рослини. У сховищі ця парша з'являється і швидко розвивається при + 3° с.
Горбкувата парша викликає появу бурих шишечок, які з часом починають гнити. Зазвичай вона з'являється через три-чотири місяці зберігання врожаю і може повністю його знищити. Страждають від такої недуги погано просушені після збирання бульби. Так що не забувайте про двотижневий лікувальний період − і у вас таких проблем не буде.
Чому з'являється парша?
Тому що картоплю вирощують на одному і тому ж місці. Спори парші в ґрунті накопичуються і починають шкодити по-серйозному. Дотримуйтесь сівозміну — і багатьох проблем не буде. Повертати на колишнє місце картоплю можна через шість років. За цей час спори парші загинуть. Також картоплю не можна садити після помідорів, перцю і баклажанів.
Цікавий факт, що на кислому і навіть слабокислому ґрунті парша не живе і з'являється вкрай рідко. А ось на лужних ґрунтах, а також там, де вносили багато золи або свіжого гною, вона тут як тут.
Ще не забудьте після сезону спалювати рослинні залишки. На них можуть перебувати спори парші. Закладати їх в ґрунт не можна. Зате хороша стратегія — після збирання картоплі посіяти на ділянці сидерати.
Деякі сорти картоплі уражаються паршею значно рідше за інших, тож правильно обирайте сорт.
P.S. На нашому сайті Ви можете переглянути перелік сортів, які зареєстровані в Україні, зокрема і сортів картоплі. Також Ви можете переглянути оголошення щодо їх продажу або розмістити своє.
