Як застосовувати золу з любов'ю до рослин: інструкція для садівників і городників

Завдяки високому вмісту калію і фосфору в золі з деревини, використання її як добрива у ґрунті може стати простим замінником мінеральних добрив з вмістом аналогічних елементів.

Крім того, ця речовина природного походження, що є важливим плюсом. Всі необхідні елементи, що містяться в попелі, мають доступну для рослин форму, а тому добре засвоюються.

Крім фосфору і калію, таке добриво насичене магнієм, залізом, бором, молібденом, марганцем тощо. У золі є практично все, що потрібно для гарного росту культур, крім азоту. Справа в тому, що під час спалювання деревини цей елемент випаровується, тому рослини, що його потребують, доведеться підгодовувати додатково. Важливо пам’ятати, що одночасне внесення азотних добрив разом з попелом може призвести до надмірного виділення аміаку, що буде несприятливо для розсади.

Калій, кальцій, магній та деякі інші речовини можуть нейтралізувати кислотність ґрунту, тому застосовувати підгодівлі варто обережно. Для кислого ґрунту таке добриво підійде чудово, але для нейтрального або лужного – ні. Зола здатна занадто сильно підвищити рівень рН, що призведе до недостатнього отримання культурами корисних речовин.

Продукти спалювання деревини можуть мати різний склад в залежності від їх типу. Наприклад, більш поживною для овочевих рослин буде зола, отримана з листяних порід, а ось хвойні дерева не дадуть такої кількості корисних елементів. Крім того, молоді стовбури після спалювання володіють більшим запасом калію, ніж старі.

Сприятливий вплив золи на ґрунт фіксується досить тривалий час – 2-4 роки після внесення.

Таке добриво можна зберігати багато років, але тільки в ретельно герметичній ємності, в яку не потрапить волога. В іншому випадку воно втратить корисні якості.

Чому городники люблять застосовувати деревну золу і що треба знати для кращої підгодівлі?

Деревна зола схожа на вапно (мелений вапняк або карбонат кальцію), яка також збільшує pH ґрунту. Однак, на відміну від вапняку, для якого зміна pH ґрунту може зайняти 6 місяців і більше, деревна зола водорозчинна і змінює pH ґрунту швидко, хоча для цього треба буде використовувати приблизно в два рази більше золи за вагою, ніж у випадку з вапняком.

Але вапняк-платний, а зола безкоштовна. Крім того, що вона доступна власникам шести соток, вона ж – легкодоступне джерело калію, кальцію і магнію для рослин. Тому томатоводи і тримають під рукою запас золи, щоб уникнути вершинної гнилі, яка, як відомо, є результатом дефіциту кальцію.

Боротьба зі слимаками за допомогою деревної золи теж виглядає непогано. Наші предки навчилися виробляти луг, їдкий миючий засіб, принаймні 5000 років тому, пропускаючи воду через деревну золу. За аналогією з цим процесом, коли деревна зола зволожується при зіткненні з вологим тілом слимаків, утворюється дратівлива реакція для відлякування цих пожирачів зелені.

Особливості деревної золи

Як говорилося вище, деревна зола-лужна і не повинна застосовуватися, коли pH вашого ґрунту вже становить 7,5 або вище. Тому слід перевірити  його pH  перед внесенням золи і через три-шість місяців після перевірки результату. Якщо у вас немає доступу до професійного тестування або набору, ви можете самостійно провести базовий тест pH, використовуючи всього дві чашки землі, трохи оцту і трохи харчової соди.

В першу чашку налийте оцет. Якщо ґрунт починає шипіти, значить, вона лужна.

Додайте трохи води, щоб зволожити ґрунт у другій чашці, потім додайте харчову соду. На цей раз шипіння означає, що вона кисла.

Однак, не завадить купити професійний тест і перевірити вміст калію. Немає сенсу додавати калій в ґрунт з високим вмістом калію, так як надлишок вплине на засвоєння рослинами інших поживних речовин.

Слід знати вимоги садових і городніх рослин до pH.

Більшість овочевих добре ростуть з діапазоном pH від 6,0 до 7,5, а коренеплоди - за винятком картоплі - при рівні pH ґрунту від 6,0 до 6,8.

Картопля схильна до грибних хвороб і парші на нейтральних і лужних ґрунтах. Деревна зола в цьому випадку стане в нагоді тільки для припудрювання розрізаної насіннєвої картоплі, щоб запобігти гниттю при посадці.

Інші рослини, які отримують користь від деревної золи, включають полуницю, сливи, груші та яблуні. Фруктовим корисний калій (близько 3% в деревній золі), пов'язаний з цвітінням і плодоношенням. Втім, рівні калію будуть варіюватися в залежності від віку спаленої деревини. У молодій деревині, наприклад, після обрізки, буде більше калію, ніж в більш старих і товстих гілках.

Цибулинні воліють супіщані ґрунти з рівнем pH від 6,0 до 7,0, але в супіски часто вносять гній або компост. Ці органічні добрива знижують рівень pH ґрунту і зола допоможе навести баланс, а також забезпечити кальцій, необхідний цибулин для здорової листя і сильних стебел.

Кислолюбні рослини, такі як троянди, півонії, лохина, чорниця або соняшник, золи не потребують, гинучи в умовах підвищеної лужності. Вони не зможуть засвоювати поживні речовини, якщо pH ґрунту стає занадто високим. Першою ознакою буде хлороз листя, значить, потрібно негайно знизити pH елементарної сірої.

Варто пам'ятати, що обговорюваний матеріал надзвичайно розчинний, тому тримайте його абсолютно сухим, перш ніж використовувати (в тому числі перед додаванням його в компостну купу). Залишіть попіл під дощем, і весь калій змиється, а ви отримаєте липкий і досить даремний осад.

Якщо ви складете велику кількість золи на одній ділянці, ви також ризикуєте надмірно вапнувати і засолити ґрунт на цій ділянці. Солі дійсно можуть накопичуватися в ґрунтах, сильно удобрених золою.

Використовуйте на 30 відсотків менше деревної золи в піщаному ґрунті і на 15 відсотків більше у важкому глинистому.

Як вносити золу в ґрунт і в компост?

Якщо деревну золу вносять безпосередньо в ґрунт, робіть це в кінці або на самому початку сезону.

Це дозволить з'єднанням в золі, здатним обпалити рослини, вступити в реакцію з вологим ґрунтом і «знешкодитися» до весняної посадки. В такому випадку витрата буде близько 70 грам на квадратний метр.

При утворенні великої кількості золи, можна додавати її в компост наступним чином.

Як ми пам'ятаємо, коричнева частина компосту включає в себе багаті вуглецем матеріали (солома, сіно і сушені листя), зелена – це більш азотисті предмети (обрізки трави або кухонні відходи).

Якщо купа гаряча і активна, то додаємо золу раз на місяць: шар золи в 2 см на кожні 50 см коричневих матеріалів і 15 см зелених. Обов'язково перевертайте купу, коли додаєте новий матеріал.

Якщо купа холодна або додається рідко, вносите в кінці літа і осені, щоб все встигло розкластися, перш ніж використовувати компост в наступному сезоні.

Для різних видів городніх культур розрізняють певні норми внесення попелу в ґрунт:

• удобрення золою огірків має відбуватися таким чином: 1 жменя попелу всипається безпосередньо в лунку для насіння;
• те ж саме проробляють для таких овочів як перець, помідори, капуста;
• смородину краще удобрювати в весняний період, вносячи 1 стакан у викопану заздалегідь ямку і присипаючи зверху шаром землі;
• при удобренні золою полуниці і суниці: попіл розсипають між рядами кущів з розрахунку 1 стакан на 1 м², а потім ретельно розпушують ґрунт;
• таким же чином можна поступати при підгодівлі петрушки, моркви, буряка і редьки;
• картоплю удобрюють за допомогою ¼ склянки золи, доданої в кожну лунку перед посадкою бульби, перемішаної з землею.

Дізнавшись секрети внесення золи  вам обов’язково вдасться виростити щедрий урожай.