Культура Еспарцет піщаний (особливості вирощування та зберігання)

Еспарцет – багаторічна кормова культура, яку переважно використовують на сіно, зелений корм і для випасання тварин. Вміст перетравного протеїну в сіні еспарцету більший, ніж у конюшині. Урожаї еспарцету перевищують урожаї люцерни. Еспарцет має велике агротехнічне значення, оскільки він поліпшує фізичні властивості ґрунту і залишає з кореневими й післяжнивними рештками близько 100 кг/га азоту.

Еспарцет піщаний більш посухостійкий, зимостійкий, довговічніший і високоврожайніший, ніж еспарцет виколистий. Більш поширений за інші види. Вирощують у лісостепових і степових районах України. За рік дає два укоси. Але стебла в нього грубі, менш облистнені. У травостої утримується 4-5 років.

Еспарцет краще висівати під покривну культуру (ячмінь або пшениця). У кормових сівозмінах лісостепової зони еспарцет сіють у сумішках з люцерною, райграсом високим, а степової – з люцерною, райграсом високим, регнерією або житняком.

Норми і строки внесення мінеральних добрив приблизно такі самі, як і під люцерну. Еспарцет добре реагує на азотні добрива. Їх вносять навесні до 60 кг/га д. р. по тало-мерзлому ґрунту або заробляють культиваторами на глибину 10 — 12 см. Останній спосіб, особливо на схилах, ефекти­вніший.

Полягає в проведенні лущення на глибину 6-8 см. Орють на зяб не пізніше кінця жовтня на глибину 25-27 см.

Норма висіву 6 — 8 млн схожих насінин на 1 га, або 100 — 120 кг/га. Висівають насіння, дотримуючись міжрядь 15 см, звичайними зерновими сівалками на глибину 3 — 4 до 5 см.

Після сівби ґрунт обов'язково коткують. На зайнятих парах добрі резуль­тати дає поєднання еспарцету з буркуном білим. Догляд за посівами полягає в осінніх фосфорно-калійних (Р60К60) та весняних (N60Р45К45) підживленнях і весняному боронуванні се­редніми боронами. Хороші густі травостої немає потреби обробляти гербіцидами та пестицидами. Останні інколи використовують на насінних площах.

Оскільки еспарцет — добрий медонос, його збирають у фазі повного цвітіння. Згодовують переважно великій рогатій худо­бі, вівцям, коням. Не слід скошувати за один прийом всю площу. При пересушуванні еспарцет втрачає листя, яке дуже легко обламу­ється. Треба скошувати таку площу, з якою можна впоратись за день.

Сіно обов'язково досушують під накриттям активним венти­люванням, а ще краще — прив'ялюванням у валках і використову­ють для приготування високоякісного сінажу.