Культура конюшина повзуча на зелений корм (особливості вирощування та зберігання)

Конюшина повзуча
Конюшина повзуча
Конюшина повзуча
Конюшина повзуча
Конюшина повзуча Рис.1
Конюшина повзуча Рис.2
Конюшина повзуча Рис.3
Конюшина повзуча Рис.4
Конюшина повзуча Рис.5
Конюшина повзуча Рис.6
Конюшина повзуча Рис.7
Конюшина повзуча Рис.8
Особливості вирощування
Детальніше про саму рослину (будова, біологічні особливості, загальний опис): 
Опис: 

1,2 укос
Дуже цінна кормова культура, яку завжди вводять у травосумішки для пасовищного використання. В основному поширена на Поліссі та у понижених місцях Лісостепу.

Система удобрень: 

Для одержання високих урожаїв конюшини повзучої у складі сумішок під зяблевий обробіток ґрунту вносять фосфорні і калійні добрива (Р60-90К60-90). В наступні роки вегетації підживлюють з розрахунку Р30-60К30-60 восени чи рано навесні.

Сівба: 

Конюшину білу сіють у суміші із злаковими травами. При сумісному вирощуванні вона частково забезпечує злаки біологічним азотом. Перед сівбою насіння обробляють ризоторфіном і протруюють фундазолом, додають мікроелементи (бор, молібден). Молібден посилює діяльність бульбочкових бактерій. Цинк особливо важливий при вирощуванні насіння, оскільки збільшує кількість стиглих головок, зменшує кількість щуплого насіння. Сіють травосумішки зернотрав'яними сівалками (СЗТ-3,6) під покрив ячменю, однорічних трав на зелений корм рано навесні. Глибина загортання насіння 0,5-2 см. Норма висіву у чистому вигляді 8-12 кг/га, у сумішках з іншими травами - 3-6 кг/га, залежно від кількості компонентів у травосуміші.