Культура редька зимова (особливості вирощування та зберігання)

редька зимова Рис.1
Особливості вирощування
Детальніше про саму рослину (будова, біологічні особливості, загальний опис): 
Опис: 

Редька зимова відома не лише, як цінний продукт харчування, але і як лікарська рослина. Коренеплоди містять також бактерицидні речовини, фітонциди, амінокислоти.
На сьогоднішній день до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, унесено два сорти редьки зимової – Сквирська зимова біла та Сквирська зимова чорна. Насінництво та селекційну роботу з підтримання існуючих та створення нових сортів проводять на Сквирській дослідній станції.
Редька зимова - дворічна рослина; в перший рік життя формує розетку листків і м’ясистий коренеплід округлої, плоскоокруглої або видовженої форми, на другий рік – викидає квітконосний пагін і формує насіння.
Вегетаційний період від сходів до технічної стиглості у сортів Сквирська зимова біла та Сквирська зимова чорна становить 100-110 днів.
Редька зимова – холодо- і морозостійка культура. Насіння починає проростати на 4-5-й день при температурі –2 - +3оС. Сходи та дорослі рослини легко переносять короткочасні заморозки до –5-6оС. У жарку погоду, і, особливо, при недостачі вологи коренеплоди набувають специфічний присмак, грубішають і стають в’ялими. Оптимальна температура для росту біля 16-18%.
Рослини першого року вирощування висівають в третій декаді червня в першій декаді липня. Такі строки вирощування коренеплодів є оптимальними для отримання маточного матеріалу редьки зимової.

Попередники: 

Добрими попередниками для даної культури є ранні овочеві культури, рання картопля, бобові, озимі культури на зелений корм. Не можна допускати посів після культур з родини хрестоцвітих.

Є бажаним (не бажаним) попередником: 

Бажані - озимі на з/к, бобові.
Не бажані - хрестоцвітні.

Система удобрень: 

Орієнтовна норма внесення: суперфосфату 2,5-3,0 ц/га, калійної солі – 1,5-2 ц/га, амічної селітри – 1,5-2,0 ц/га.

Обробіток ґрунту: 

Рихлення міжрядь, проріджування рослин в рядку на відстань 8-10 см один від одного, прополці і боротьбі проти шкідників. Після збирання попередника ґрунт злущують та орють на глибину 20-25 см і одночасно вносять мінеральні добрива в кількості залежно від родючості ґрунту.

Сівба: 

Висівають насіння сівалками СОН – 2,8, СКОН – 4,2. Норма висіву насіння 4-6 кг/га. Глибина посіву 2-3 см. Посів однострічковий. Міжряддя 45 см.

Догляд: 

Сходи сильно пошкоджують хрестоцвіті блішки. Особливо великої шкоди вони завдають у фазі сім’ядольних листочків. В цій фазі органогенезу проводять боротьбу із шкідниками та формування густоти стояння рослин за допомогою боронування впоперек рядків або ручним прополюванням.
Протягом вегетаційного періоду проводять 3-4 рази міжрядне рихлення та два ручних прополювання.

Збирання: 

Коренеплоди збирають у третій декаді жовтні на початку листопаду, після встановлення температури повітря +50С, але до тривалих заморозків. Збір коренеплодів проводять в суху погоду в разі дощової погоди обов’язково потрібно коренеплоди перед закладанням на тривале зберігання просушити. Одночасно із збором ретельно вибраковують коренеплоди, нетипові для сорту, хворі, перерослі і недогони. При зборі з коренеплодів обрізують гичку на конус, залишаючи (горешки) 1,5-2 см. При можливості коренеплоди редьки зимової залишають в полі склавши в бурти і прикопавши землею до настання сталих морозів.

Технологія зберігання врожаю: 

Здорові, не підмерзлі коренеплоди закладають на тривале зберігання в овочесховище, пересипають сухим річковим піском. Добре зберігаються в сховищах (або в траншеях) при температурі 1-2оС і відносній вологості не більше 80-85%. Також маточний матеріал редьки зимової можна зберігати в траншеях в полі, щоб навесні уникнути зайвих перевезень. Траншеї викопують за 2-3 тижні до закладки коренеплодів. З настанням стійкого похолодання коренеплоди переносять у траншеї на постійне зимове зберігання. Укладають коренеплоди на 10 см нижче країв траншеї і вкривають шаром 20-25 см ґрунту. При низьких температурах повітря поверхню траншеї вкривають листям 15-20 см. Протягом всього періоду зберігання температуру в траншеї вимірюють буртовим термометром. При знижені температури в траншеї до 10С, їх додатково вкривають заздалегідь заготовленим листям або іншим покривним матеріалом. При підвищенні температури у траншеях до 8-10 0С їх охолоджують, відкривають витяжні колодці.