Чорний зародок злаків

chorniy_zarodok
Інші назви: 
Альтернаріоз злаків.
Пошкоджують групу рослин: 
закритого і відкритого грунту

Чорний зародок - інфекційна хвороба багатьох культурних і диких злаків, яка спричиняється не одним певним збудником, а багатьма мікроорганізмами. За літературними даними найчастіше збудниками чорного зародку є гриби з родів Alternaria(A. аlternata (Fr ) Keissler) Helminthosporium sativum (син. Bipolaris sorokiniana Shoemaker), а також супутні Fusarium, Penіcillium, Cladosporim і бактерії. Міцелій грибів роду Alternaria зазвичай забарвлений в оливковий або оливково-бурі кольори, не рідко молодий міцелій білий. Інший збудник, що також часто стає причиною розвитку чорного зародку, гриб Bipolaris sorokiniana Schoemaker (Helminthosporium sativum Pam.), сумчаста стадія Cochlibolus sativus Drechs.

Ознаки хвороби: 
Захворювання розповсюджене і проявляється у вигляді почорніння зерна у зародку та інших місцях. Частіше його збудником є незавершений гриб Alternaria tenuis Nees et Fries порядку Hyphomycetales, рідше — Drechslera sorokiniana Sacc. (Helmin-thosporium sativum Pam., Kinget Bakke, Bipolaris sorokiniana Shoem.) порядку Hyphomycetales. На посівах пшениці ця хвороба проявляється у фазі цвітіння - молочної стиглості у вигляді темних плям на колоскових лусках. Пізніше, під час достигання зерна, спостерігається почорніння зародка (чорний зародок насіння). Значного поширення ця хвороба набуває в роки з високою температурою (більше 24°С) і вологістю повітря в фазах цвітіння і молочної стиглості. Зерно фізіологічно недорозвинуте, має низьку енергію проростання і схожість. Рослини, вирощені з таких насінин, відстають у рості, маловрожайні. Борошно із зерна з "чорним зародком" має темніше забарвлення і низьку хлібопекарську якість.
Розвиток: 
Грибниця A.tenuis скупчується у плодовій оболонці, насінні, частіше над зародком і тільки інколи проникає у ендосперм. На грибниці ланцюжками утворюються конідії. Вони оливкові або буруваті, зворотно-булавоподібні, з 3-6 поперечними і однією або декількома поздовжніми перетинками. Ланцюжки легко розпадаються на окремі конідії розміром 30-50 х 14-18 мкм. Грибниця D.sorokiniana проникає у перикарпій, ендосперм і часто у зародок (характеристику гриба подано на с. 16). Уражене A.tenuis зерно, як правило, крупне, добре виповнене, а уражене D.sorokiniana — щупле. Значний розвиток хвороби відмічають у роки з високою температурою повітря в період цвітіння (вище 24°С), а також при високій відносній вологості повітря на початку молочної стиглості зерна. У більшості випадків насіння з чорним зародком фізіологічно недорозвинене, має низьку енергію проростання і схожість. Рослини з такого насіння відстають у рості і розвитку. Тому нерідко посів такого насіння може бути причиною розвитку кореневої гнилі, відмирання або недорозвинення стебла, що призводить до зниження урожаю. При великій кількості зерен з чорним зародком борошно має темний колір, погіршуються його хлібопекарські якості.
Пошкоджують: 
Зміна забарвлення при цьому захворюванні не завжди обмежується зоною зародка, відбувається почорніння оболонки у виді переривчастих штрихів, які можуть поширитися до середини зернини. Проте це буває рідко, частіше спостерігається почорніння лише кінчика зерна.
Поширення: 
Захворювання розповсюджене в Україні.
 
Заходи захисту: 

Протруєння насіння дасть змогу знищити збудників хвороб, які є в посівному матеріалі, а також на перших етапах проростання насіння захистить проростки від ураження патогенами, які зберігаються в ґрунті. Наступне питання - вибір протруйника насіння, що теж є одним з стратегічних питань. Для півдня та сходу Украї-
ни, наприклад, крім високої ефективності, протруйник має бути не фітотоксичним. Це пояснюється тим, що часто рівень зволоженості ґрунту під час сівби дуже низький і токсичні речовини протруйника можуть значно знизити схожість та енергію проростання насіння, що в таких умовах є неприпустимим.

Перелік стійких сортів

буряк столовий

Помідори

Помідор (підщепа)

Розторопша плямиста

морква

Овес щетинистий

Лохина щиткова

Рекомендовані препарати