Хвороба зустрічається на зерняткових і кісточкових плодових культурах у багатьох районах України.
Деякі автори доводять можливість захворювання плодових культур на молочний блиск не від ураження S.purpureum, а від підмерзання дерев і пов'язаного з ним водного та мінерального голодування пагонів та листків. Тому А.І.Боргарт висловив думку, що першопричиною молочного блиску є підмерзання дерев, а поселення і розвиток гриба слід розглядати як вторинне явище, що призводить до повної загибелі дерева.Слід зазначити, що можливе виникнення так званого несправжнього молочного блиску у зв'язку з нестачею в грунті вапна і неякісним дренажем. У таких випадках відставання у рості й побуріння деревини не спостерігають.
Ознаки хвороби:
Проявляється на листках,
спочатку у вигляді білуватого нальоту з блискучим (перламутровим)350молочним або сріблястим полиском. Згодом на таких листках
утворюються некротичні плями, розміщені безладно. Листки стають
крихкими, засихають і відмирають. Часто ураження виявляють на
окремих гілках, а пізніше і на всьому дереві. Деревина у таких
дерев буріє.Плоди на уражених культурах погано розвиваються, передчасно
опадають або не утворюються зовсім. З часом уражені гілки або
дерево відмирають.
Розвиток:
Багато дослідників захворювання дерев на молочний блиск
пов'язують із проникненням через механічні пошкодження або в
місцях підмерзання деревини базидіального гриба Stereum purpureum
Fr. порядку Aphyllophorales.За теорією Блекмана, гриб виділяє отруйні речовини, які
поширюються по судинній системі рослин, в листках викликає
розчинення серединних пластинок клітинних стінок. Внаслідок
цього полісадна паренхіма листка легко роз'єднується, і під
кутикулою утворюються повітряні порожнини, що надає листкам
перламутровості (молочний блиск).На живому дереві гриб розвиває тільки грибницю, а на
відмерлому — плодові тіла, які розміщуються переважно на
стовбурах біля землі. Плодове тіло S.purpureum має форму шкірястої
шапки у вигляді тонких пластинок 2-5 см завширшки, прикріплених
боком. Верхній бік плодового тіла білувато- або буро-сірий,
хвилястий, з невиразними концентричними смугами й хвилястим
краєм. Гіменіальний шар гладенький, голий, спочатку фіолетовий,
а з часом коричневий. Базидії булавоподібні, 24-60 х 4,5-6 мкм,
з 2-4 стеригмами. Базидіоспори безбарвні, циліндричні, із
заокругленими кінцями, 4,5-10 х 3,5-3,8 мкм. Вони поширюються
у вологу погоду восени або навесні, і, потрапивши у свіжі
пошкодження дерев, проростають, утворюючи нову грибницю, що
поширюється по деревині.
