Штрихуватість злакових
Хвороба характеризується появою на листках світло-зелених або жовтуватих паралельних смуг, що розташовуються вздовж жилок, а також некротичної темно-коричневої штрихуватості, іноді V-подібної форми. При ранньому і сильному ураженні рослини відстають у рості й утворюють деформований колос. Симптоми захворювання можуть змінюватись залежно від сорту і штаму вірусу.
Ознаки хвороби:
На молодому листі з'являється штрихувата хлоротичність або вздовж всього листка витягнуті сірі смуги. На піхвах листя виявляють світлі дрібні плями і штрихи. У дорослих нові листки хлоротичні, не повністю виходять з піхв, скручуються і поникають. Уражені рослини часто карликові, утворюють менше зерна, ніж здорові.
Збудник хвороби — вірус Rice stripe virus. Його віріони сферичні, діаметром 24-29 нм. Розповсюджується вірус переважно темною цикадкою (Laodelphax striatellus). Найбільші активні переносники — самки. Вірофорність цикадок після їх живлення на хворих рослинах настає через 3 доби. Зараження відбувається протягом 5-30 хв перебування вірофорної комахи на здоровій рослині. Встановлено, що вірус штрихуватості рису може знаходитись і в яйцях комах.
Крім рису, вірус штрихуватості уражує бур'яни родини злакових: півняче просо, мишій сизий, очерет звичайний та ін. Проте симптоми захворювання на цих рослинах проявляються слабо — у вигляді ледве помітних хлоротичних смуг і мозаїки.
Хвороба в окремі роки може викликати недобір 10-15% урожаю зерна.
Пошкоджують:
Уражуються всі надземні органи рослини. На листках з'являються плями неправильної форми. Черешки, стебла і плодоніжки вкриваються переривчастими штрихами червоно-коричневого кольору, тому хворобу називають штрихуватістю. На плодах вона проявляється _смугами або кутастими плямами з блискучою поверхнею. Окремі місця плодів вдавлюються і тверднуть. Внаслідок ураження відмирають листки, стебло стає крихким і ламається, інколи відмирає верхівка рослини.
Поширення:
Штрихуватість, або стрик зустрічається в центральних і північних районах країни як у теплицях, так і у відкритому грунті.
Поріг шкодочинності:
Шкідливість штрихуватості полягає в погіршенні якості плодів та зниженні врожаю. Недобір може становити 15-20%.
Заходи захисту:
Захист в здійснюється за допомогою агрозаходів - чергування культур у сівозміні, якісна сівба в оптимальні строки, застосування добрив у нормативному співвідношенні, своєчасне збирання. Хімічні препарати застосовуються під час протруєння насіння одночасно з мікроелементами і плівкоутворюючими речовинами.
