Аграрії очікують на електронні аграрні розписки для проведення осінньо-польових робіт
На проведення осінньо-польових робіт в умовах зупинки роботи «зернового коридору», обмежень на українську продукцію на західних кордонах та здорожчання собівартості кошти для аграріїв вкрай необхідні.
Зокрема, гендиректор аграрної компанії ІМК (120 тис. га земельного банку, – прим. ред.) Алекс Ліссітса наголошує, що в українських аграріїв величезні проблеми з ліквідністю, адже на фінансовий стан більшості компаній напряму впливають зниження закупівельних цін на основні види продукції як зернових, так і олійних культур, суттєве підвищення собівартості, насамперед за рахунок підвищення ціни на мінеральні добрива, та проблеми зі збутом.
«Аграрні розписки мають непогану традицію в Україні. Електронні аграрні розписки можуть стати одним із інструментів залучення українським аграрієм необхідних фінансових ресурсів або ж через трейдерів, або ж через основних постачальників засобів виробництва, таких як ЗЗР і насіння. Хотілося б, щоб цей законопроєкт був щонайшвидше прийнятий і втілений у життя, та скористатися інструментом вже для проведення осінньо-польових робіт», – зазначає аграрій.
Та не лише великі виробники говорять про складнощі з фінансуванням. Директор СТОВ «Нива» (має в обробітку 3 тис. га землі, – прим. ред.) Сергій Царюк до сьогодні обходився власними оборотними коштами, але дедалі складніше це робити, тому вивчав різні інструменти, зокрема й аграрні розписки. За його словами, електронні аграрні розписки як швидкий доступ до фінансових та товарних ресурсів вкрай важливий для тих виробників, які не мають фінансової подушки.
Проєкт закону №9266 «Про електронні аграрні розписки» 13 липня було прийнято в першому читанні. Він, акцентують в асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», має зробити процедуру кредитування більш доступною та легкою.
«Законопроєктом пропонується, що електронні аграрні розписки будуть запроваджені як неемісійні цінні папери. Важливо, що традиційні паперові розписки не скасовуються та існуватимуть паралельно. Тобто буде можливість вибору», – додає заступник генерального директора УКАБ з адвокації Марія Ревенко.
У свою чергу один з ініціаторів законопроєкту, народний депутат Ярослав Железняк не виключає, що доопрацьований законопроєкт повернеться до сесійної зали на розгляд у другому читанні та в цілому вже восени. За його словами, доопрацювання потребують технічні моменти, які не змінюють принципів та ключових особливостей.
Також читайте:
