Аграрії просять збільшити розмір кредитів для проведення посівної
Фермери залучають альтернативні програми, товарні кредити — постачальники ЗЗР та посівмату за оплати 20-30% готові чекати фінального розрахунку до осені
Кредитів аграріям надають вдвічі менше, ніж до повномасштабного вторгнення, і їх не вистачає для покриття витрат на проведення посівної кампанії. Тому фермери залучають альтернативні програми, товарні кредити — постачальники ЗЗР та посівмату за оплати 20-30% готові чекати фінального розрахунку до осені.
Ми вже в полі. Через несприятливу погоду восени кукурудзу збирали пізно, тож частина полів залишилася необробленою. Тому зараз оремо та дискуємо, паралельно підписуємося під кредитування, постачання та закупівлі на цей сезон. Використовуємо усі наявні можливості, щоб посіяти в дуже складних умовах. Технікою майже забезпечені. Нову не купуємо, адже це додаткові боргові зобов’язання. Лише докупили котки, ведемо перемовини щодо постачання ще однієї борони для закриття вологи.
За словами Шамрицького, господарство має в обробітку 900 га і готове до посівної на 50%, уже обрані постачальники посівного матеріалу та ЗЗР. Добривами ще не забезпечені, але домовленості про постачання вже є.
Зауважимо, в Україні розпочалася весняна посівна кампанія. Чи готові до неї виробники та як зміняться посівні площі сільгоспкультур, розповів сьогодні під час брифінгу в Укрінформ Денис Марчук, заступник голови ВАР, передає agroreview.
Аграріям не вистачає обігових коштів на посівну. Програма “5-7-9” працює, але незмінним лишився кредитний ліміт у 90 млн грн, при цьому компоненти для посівної вдвічі-втричі здорожчали. Багато виробників вичерпали кредитні ліміти, їх потрібно збільшити щонайменше до 150 млн грн. В окремих регіонах аграрії працюють два роки в збиток і цього року сіяти не будуть, а збільшення кредитних лімітів дало б змогу провести посівну кампанію. Цьогоріч держава виділила кредитування для деокупованих територій – сподіваємося, що це прискорить розмінування та входження в поля, бо два роки господарства на звільнених територіях не мали такої держпідтримки, – розповів Марчук.
Ще одним викликом посівної цьогоріч стала нестача кадрів через мобілізацію.
Потрібно пришвидшити процес бронювання, який займає 1-2 місяці. Трактористи, агрономи, працівники тваринницьких комплексів дуже потрібні на робочих місцях. Ідеальним рішенням було б онлайн-бронювання, яке вже розроблене Кабміном, але ще не затверджено. Також необхідна прозора система бронювання аграрної техніки, – наголосив він.
Посівні площі окремих культур будуть зменшені через їх збитковість.
Закупівельні ціни на кукурудзу знаходяться умовно на рівні 4500 грн/т, а собівартість тонни цієї зернової становить близько 6000 грн. На наступний сезон частина сільгоспвиробників відмовиться від вирощування кукурудзи або зменшить її площі. Також зменшаться посіви соняшнику, але здебільшого виробники зроблять ставку на олійні культури – сою та ріпак, які показали прибутковість минулого сезону, – додав заступник голови ВАР.
Аграрії збираються провести посівну і в близьких до бойових дій регіонах, зокрема на Херсонщині, де тривають обстріли. У цих регіонах гострою залишається проблема розмінування.
В Україні протягом 2023 року були розміновані і передані до обробітку 200 тис. га земель, а потрібно розмінувати близько 2 млн га. Над розмінуванням працюють 3,5 тис. саперів, цього недостатньо. Також потрібна техніка, сподіваємося що в 2024 буде більше машин для розмінування завдяки нашим закордонним партнерам та власному виробництву, – резюмував Марчук.
Попри зниження виробничих витрат та поліпшення ситуації із логістикою, вирощування зернових у 2023 році залишалось в цілому збитковим, інформує Мінагрополітики.
Ситуація з олійними культурами була дещо ліпшою: соняшник показав мінімальну збитковість, а соя та ріпак згенерували мінімальну прибутковість.
Загалом, рівень рентабельності зернових та олійних культур покращився у 2023 році порівняно з 2022 роком, однак низькі світові ціни не дозволили галузі досягти відчутної прибутковості.
Такі висновки третього випуску дослідження “УКРАЇНА: Вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва”, проведеного Мінагрополітики у співпраці з Українським клубом аграрного бізнесу (УКАБ) за підтримки Глобального фонду зі зменшення ризиків катастроф і відновлення (GFDRR), що його адмініструє Світовий банк.
Добрива займали найбільшу частку в структурі витрат на гектар у 2023 році – від 17% до 28%. Відтак в умовах фінансових обмежень українські аграрії були змушені заощаджувати на цьому ресурсі вже другий рік поспіль. Навіть попри зниження цін, норми внесення добрив минулого року скоротились в середньому на 49%. Зниження цін спостерігалось й на інші основні матеріальні ресурси: насіння (-13% на га); засоби захисту рослин (- 22% на га при вирощуванні зернових, і -16% на га – олійних культур); пально-мастильні матеріали (-31% на га). Крім того, господарства заощаджували при виробництві зернових завдяки використанню посівного матеріалу власного виробництва та зменшенню застосування деяких інсектицидів та фунгіцидів.
Порівняно з 2022 роком, логістичні витрати на експорт у 2023 році зменшились: до портів Одеси – на 33%; до порту Констанца через річкові порти Дунаю – на 40%; і до портів Гданськ/Гдиня – на 42%.
Вартість логістики за напрямками коливалася залежно від роботи одеських морських портів, блокування західних кордонів фермерами із сусідніх країн, атак на портову інфраструктуру тощо. В середньому у 2023 році на логістику припадало близько 21% від кінцевої ціни реалізації зерна, тоді як у 2022 році – 25%.
У січні 2024 року морські порти Одеської області вперше за останні два роки випередили за рентабельністю експорту румунський порт Констанца та польський Гданськ. В цілому перший місяць цього року був більш вдалим для агросектору у порівнянні з 2023 роком: завдяки налагодженню експорту морем ціни на продукцію в українських портах з урахуванням логістики стали привабливішими, ніж в європейських. Тож аграрії можуть отримувати вищий рівень рентабельності, експортуючи через стабільно працюючі українські порти.
У 2023 році світові ціни на зернові та олійні були нижчими, ніж ціни у 2021 році. Після впливу війни, саме світові ціни залишаються найбільшим стримувальним фактором для відновлення прибутковості виробництва.
На відміну від рослинництва, більшість продукції тваринництва були прибутковими протягом усього 2023 року. У січні 2024 року прибутковість виробництва молока зросла порівняно із середнім показником за 2023 рік завдяки зниженню цін на корми. Збільшився й рівень рентабельності виробництва м’яса птиці. Рентабельність яловичини та свинини навпаки зменшилась – переважно через зниження цін на м’ясо порівняно із середнім показником у 2023 році.
У 2024 році очікується зростання рівня рентабельності для всіх видів зернових та олійних культур. За умови, що ситуація із безпекою та експортом морським транспортом не ускладниться, а ситуація на західних кордонах стабілізується. У 2024 році очікується зниження врожайності – приблизно на 4-5%. Здорожчає вартість елеваторних послуг через збільшення цін на електроенергію. Крім того, очікується незначне підвищення орендної плати за землю – приблизно на 5% до 125 USD/га у зв’язку з відкриттям ринку землі для юридичних осіб.
Серед зернових мінімальну прибутковість матиме пшениця, тоді як кукурудза та ячмінь, ймовірно, залишаться збитковими. Водночас очікується, що всі види олійних культур стануть прибутковими. Якщо цей позитивний прогноз справдиться, очікуваний рівень рентабельності за результатами цього року все одно буде удесятеро нижчим, ніж у період до повномасштабного вторгнення.
Щодо тваринництва, у 2024 році очікується падіння рентабельності всіх видів тваринницької продукції, оскільки витрати, зокрема на корми та електроенергію, зростатимуть швидше, ніж ціни на кінцевий продукт. Дасться взнаки й прогнозоване зниження купівельної спроможності українців та девальвація гривні.
Також читайте:
