Бюджет-2019 і зміни до Бюджетного та Податкового кодексів: що чекає аграріїв?
Агросектор на 2019 рік отримав 5,9 млрд грн на пряму підтримку з бюджету, тоді як у 2018 році на потреби АПК надали 6,3 млрд грн. За проект бюджету на наступний рік проголосували 240 нардепів о 6 годині ранку 23 листопада.
Ми проаналізували Бюджет-2019, зміни до Бюджетного Кодексу та до Податкового Кодексу України (ПКУ), а також коментарі депутатів, публікації видань.
Негативи
Всупереч тому, що вимоги Бюджетного кодексу встановлюють розмір державної підтримки АПК на рівні 1 % від загального розміру бюджету, з аграрної підтримки все ж таки був «знятий» 1 млрд грн. Тож в фінальному варіанті бюджету ця цифра становила 5,9 млрд грн, а не 6,9 млрд грн, як очікувалося - відзначив народний депутат Олег Кулініч на своїй сторінці у Facebook.
За рахунок цих коштів були збільшені видатки на Державний фонд регіонального розвитку. В той час ця сума була «знята» порівну з двох програм:
- «Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (мінус 500 млн грн), тож на цю програму направлять 3,5 млрд грн замість обіцяних 4 млрд грн (у 2018 році ця сума становить 4 млрд грн, із яких на 26 жовтня на руки аграріям перераховано лише 593 млн грн);
- «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» (теж мінус 500 млн грн). Тож на компенсацію вартості с/г техніки сума зменшилась на 500 млн грн — лишилося близько 800 млн грн (мало би бути 1,3 млрд грн, тоді як у 2018 році — 945 млн грн, з яких використано станом на 26 жовтня лише 293 млн грн).
800 млн грн закладено на фінансову підтримку розвитку фермерських господарств, 400 млн грн – держпідтримку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників. Тут обійшлося без змін.
Позитиви
По-перше, в тому числі і завдяки моїм наполяганням, було усунуто суперечливу норму, яка блокувала ефективне управління коштами державної підтримки. В Бюджетному кодексі раніше вимагалося, щоб рівно 20 % держпідтримки виділялося із загального річного бюджету АПК на компенсацію вартості закупівлі у вітчизняних виробників сільськогосподарської техніки та обладнання. Все упиралося в якраз в цю цифру – 20 %, адже точної відповідності їй було неможливо досягнути - пише Олег Кулініч.
Така жорстка цифра взагалі не давала змоги робити жодних «перекидок» і ефективно використовувати кошти, які просто «згорали» і не йшли на жодні інші програми. Все це вдалося вирішити дуже просто – змінивши формулювання наступним чином «до 20 відсотків». Це дає більш гнучкий механізм для ефективного використання коштів. Крім того до цього напряму було включено підтримку на закупівлю спеціальних вагонів для перевезення зерна, обладнання для виробництва біоетанолу та електроенергії з біомаси.
Ще одна «новела» Бюджету 2019 року – перейменування програми «Державна підтримка галузі тваринництва» на «Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)». Це означає, що наступного року не лише тваринники, але й інші аграрії зможуть скористатися державною підтримкою. Зокрема, вони зможуть отримати часткову компенсацію вартості будівництва та реконструкції приміщень для зберігання та переробки сільськогосподарської продукції.
Депутати «збили» закладену у ПКУ норму про обов’язкову індексацію орендованих с/г земель і закріпили «пільговий період» для агровиробників-орендарів на 2019-2023 роки.
Наразі в оренді по Україні перебуває приблизно 27 млн га с/г земель. В середньому орендар платить близько 10% від мінімальної оцінки землі орендодавцю на рік за 1 га землі, що у перерахунку становить 4 тис. грн за 1 га, — повідомив в.о. голови аграрного комітету, нардеп Олександр Бакуменко. — Якби запровадили норму про індексацію на показник інфляції (+ близько 10%), то ця сума зросла б у середньому на 400 грн на 1 га. Тобто сумарно по країні це означало б додаткові витрати для виробників щороку у сумі 8-10 млрд грн.
Окрім того, суттєві позитивні зрушення є у підтримці лісової галузі. У Бюджеті 2019 року на охорону і відтворення лісів виділено 365 млн грн. Крім того, було внесено відповідні зміни до Бюджетного кодексу, якими передбачено існування для цих потреб спеціального фонду у складі державного бюджету.
Так, 26% ренти за спеціальне використання лісових ресурсів (у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування) будуть зараховувати до спеціального фонду державного бюджету. Ці кошти (близько 300 млн гривень у 2019 році) будуть використовуватись для ведення лісового і мисливського господарства, охорони і захисту лісів в лісовому фонді. 37% ренти за спеціальне використання лісових ресурсів пропонується спрямувати до загального фонду бюджетів міст республіканського значення, районних бюджетів та бюджетів ОТГ. Решта 37% будуть спрямовуватися до загального фонду Державного бюджету.
Крім того, були внесені зміни до Податкового кодексу, які вдвічі збільшують рентну плату і, відповідно, прогнозовані доходи бюджету. Також було врегульоване питання оподаткування лісових земель. Зокрема, встановлено максимальну ставку податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, - не більше 0,1 % та надано право місцевим радам встановлювати окремі ставки земельного податку за лісові землі.
Що я вам можу сказати про нічне прийняття бюджету? Ми вже бачимо, як з бюджету забрали мільярд гривень на підтримку аграріїв. Не маю сумніву – це лише перша ластівка, й надалі ми почуємо ще не одну неприємну новину. Аграрії забезпечують значну частку експорту і ВВП. І саме на цю галузь варто було б робити ставку, збільшувати інвестиції й підтримку фермерів, щоб отримати реальне зростання економіки. Та Уряд вкотре, замість того, щоб нагодувати курку, яка несе золоті яйця, пускає її під ніж», – заявив нардеп Геннадій Новіков на своїй сторінці у Facebook.
Нових деталей додала на прес-конфенеції і міністр фінансів Оксана Маркарова, презентуючи прийнятий бюджет.
Одна зі змін — перенаправлення фінансування з сектору АПК на Фонд мінрегіонрозвитку (1 млрд грн). Спочатку сума була 7,1, а у другому читанні було прийнято близько 6 млрд грн. Ми хочемо максимально залучати банківські структури для програми фінансування АПК. Хочемо, щоб банки фінансували аграріїв, а не посадовці перерозподіляли кошти», — заявила вона.
Значна потреба аграріїв не була врахована в Бюджеті-2019, але основне, щоб хоч ті кошти, які були виділені, дійсно були використанні за призначенням.
Загалом же хочу сказати, що, на жаль, задовольнити всі потреби аграрного сектору, які стоять дуже і дуже гостро, на даний момент важко, і в повній мірі і цього року це зроблено не було. Але головне – щоб ці кошти дійсно доходили до аграріїв, щоб механізми державної підтримки ефективно функціонували, а не були просто цифрами на папері. Тож якраз за це потрібно боротися - написав Олег Кулініч.
Для довідки:
Бюджет має 1,112 трильйона грн видатків і 1,026 трильйона грн доходів.
Дефіцит — 89,99 млрд грн. З 1 січня 2019 року прожитковий мінімум — 1853 грн, мінімальна зарплата — 4173 грн. Зростання ВВП — 3%. Інфляція — 7,4%, а індекс цін виробників — 10,1%.
Мінфін запланував зібрати на 2,9 млрд грн додатково податку на прибуток, на 9 млрд грн більше ренти на газ завдяки підвищенню цін на нього на 23%. Ще 1,4 млрд грн планується отримати від власних надходжень бюджетних установ.
Важлива зміна — Мінфін врахував пропозицію депутатів збільшити кошти, що переказуються Нацбанком, на 2 млрд грн до 47,6 млрд грн. Додатковий ресурс очікується від точкового підвищення різних видів рент: за використання лісових ресурсів, видобуток нафти, газового конденсату та залізної руди (сумарний ефект — додаткові 1,03 млрд грн).
Надходження від екологічного податку зростуть на 1,42 млрд грн, від акцизів — на 2,5 млрд грн.
Також читайте: