Дефіцит кваліфікованих кадрів в агропромисловості, який був і до війни, зараз відчувається особливо гостро
В Україні вже третій рік поспіль, від початку повномасштабної війни, аграрії працюють на полях. Проте зараз досить напружено чекають на рішення щодо мобілізації і можливості бронювання співробітників.
Голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун, який нещодавно побував на Дніпропетровщині, зазначив, що дефіцит кваліфікованих кадрів в галузі відчувається не вперше, і не лише з початком посівної.
"Була потреба завжди у машиністах, водіях, фахівцях лінійного складу. Це такі категорії, які були критичні завжди. Із початком повномасштабного вторгнення і мобілізацією людей, відтоком людей за кордон, переселенням дефіцит загострився ще більше. Є питання, що компанії с/г виробників користуються можливістю бронювання, що дає можливість бронювати до 50% військовозобов'язаних, але насправді цього, на жаль, дуже мало бронюють, і виробникам доводиться шукати інші шляхи залучення людей, залучати молодь, проводити перепідготовку фахівців, ротацію по техніці. Людям доводиться працювати у режимі нон-стоп і насправді, якщо ми говоримо про посівну, це якраз гострий дефіцит кадрів, коли посівна відбувається в цілодобовому режимі, тому доводиться шукати варіанти і залучати фахівців зі сторони, або просто призупинятися", — зазначає він.
«Завдяки ранній весні і сприятливим погодним умовам люди вже вийшли в поля і почали сіяти вже з кінця лютого, адже виходу в нас немає. Нещодавно я побував на Дніпропетровщині — зустрічався там з аграріями, які працюють 5-8 км від лінії фронту в полях. Кажуть, "так, страшно, летить, "бахкає", але жити за щось треба, орендну плату платити треба"… Ну і з морального боку — бачать ЗСУ, що вони захищають…», – ділиться Андрій Дикун.
За оцінками Державного управління праці, фактор нестачі робочої сили в агрогалузі почав зростати 2023 року і побив рекорд за останнє десятиріччя. Відтік кадрів відбувся як до ЗСУ, за кордон, так і в більш спокійні області.
Експерти зазначають, що земля і посівна не чекають, потрібно працювати, проте ситуація невизначеності дуже напружує.
«Ось зараз якраз бронь закінчується, тож ми зараз трошки напружені, тому що розуміємо: в більшості підприємств аграрного сектору бронь закінчується, десь нам йдуть на зустріч — дають забронювати, а так багато керівників підприємств вже самі сідають за трактор, бо виходу немає. В мене є приклади, коли беруть випускників шкіл, які закінчили заклад, мають право здавати на права, сідати за кермо — навчають. Хтось навчає жінок, дівчат. Ми ж не можемо зупинитися, адже триває посівна. Це вже третій рік війни і наша третя посівна, тож ми розуміємо, що до цього треба готуватися. Зараз чекаємо на рішення щодо мобілізації, щоб мати розуміння, кого ж нам вдасться забронювати, тому що ти сьогодні розраховуєш на людину і два роки ти міг її бронювати, а завтра не буде броні — її заберуть, і то буде дуже велика проблема. Тож нам би хотілося, щоб трошки пришвидшилися ці процеси», – розповідає Андрій Дикун.
Також читайте: