До 2050 року сільське господарство порушить місце проживання майже 90 відсотків хребетних
При збереженні поточних темпів і способів ведення сільського господарства до 2050 року площі земель сільськогосподарського призначення зростуть на 3,35 мільйона квадратних кілометрів, тобто на 26 відсотків. Їх розширення відбудеться шляхом природних ландшафтів, що призведе до порушення місцеперебувань 87,7 відсотка хребетних, що мешкають на суші.
Стаття опублікована в журналі Nature Sustainability.
Темпи скорочення біорізноманіття зростають у всьому світі, і на поточний момент вже п'ята частина хребетних тварин суші знаходиться під загрозою вимирання. Міжнародний союз охорони природи визначає їх як такі, що знаходяться «в вразливому становищі», «в небезпеці» або «в критичній небезпеці». Найбільшу небезпеку для цієї групи тварин представляє порушення місцеперебувань через розширення сільськогосподарських угідь. Тим часом до 2050 населення Землі наблизиться до позначки в 10 мільярдів осіб, і для забезпечення продовольчої безпеки площі земель сільськогосподарського призначення доведеться розширити шляхом природних ландшафтів.
Вчені під керівництвом Девіда Вільямса (David R. Williams) з Лідського університету розробили просторову модель втрати місцеперебувань і розширення сільськогосподарських земель, які відбудуться до 2050 року. У неї були включені ареали 19859 видів хребетних-4003 видів земноводних, 10895 видів птахів і 4961 вид ссавців. Просторова роздільна здатність склала 1,5 x 1,5 кілометра.
Для побудови моделі автори використовували емпіричні дані про зміну сільськогосподарських земель по всьому світу з 2001 по 2013 роки. Найважливішими показниками вони відзначили придатність територій для ведення сільського господарства, поточний стан ґрунтового покриву, близькість до інших земель сільськогосподарського призначення, особливо охоронюваних природних територій і ринків збуту. Такі дані об'єднувалися з оцінками попиту на сільськогосподарські угіддя у 2010-2050 роки, взятими з моделі EAT-Lancet.
На малюнку: (a) кількість видів, які позбудуться ≥25% своїх середовищ існування рівня 2010 року до 2050 року. (b) Глобальний розподіл таких видів. (c) прогнозовані зміни в загальному середовищі існування: середня втрата середовища проживання в клітині, помножена на кількість присутніх видів до 2050 року, і повна втрата середовища проживання для окремих таксонів.
На основі поточних траєкторій вчені спрогнозували загальне збільшення площі орних земель у світі на 3,35 мільйона квадратних кілометрів або на 26 відсотків до 2050 року. Найбільш яскраво виражений приріст таких земель відбудеться в Африці на південь від Сахари, особливо в її тропічному поясі, а також в Південній і Південно-Східній Азії (Пакистан, Бангладеш і південь Малайзії).
Також автори дійшли висновку, що до 2050 року розширення сільськогосподарських земель торкнеться місцеперебування 17409 видів хребетних, або 87,7 відсотка цих тварин. При цьому 1280 видів позбудуться більш ніж 25 відсотків площі своїх ареалів. Положення шести відсотків видів, більшу частину яких складають Птахи, покращиться — їх ареали розширяться, тому що вони зможуть жити й на сільськогосподарських угіддях.
Автори дослідження відзначили, що найбільш ефективними превентивними заходами для втрати середовищ існування можуть стати усунення розриву в врожайності в усьому світі, глобальний перехід до більш здорового харчування (під ним мається на увазі зниження споживання калорій і продуктів тваринного походження на душу населення), скорочення продовольчих втрат і відходів вдвічі, а також глобальне планування землекористування в сільському господарстві, щоб уникнути конкуренції.
Розрахунки з урахуванням таких заходів показали, що до 2050 року можна домогтися скорочення площі земель сільськогосподарського призначення на 3,4 мільйона квадратних кілометрів в порівнянні з рівнем 2010 року і втрати площі ареалів хребетних на рівні менш ніж одного відсотка. При такому сценарії лише 33 види хребетних на планеті втратять більш ніж 25 відсотків своїх середовищ існування.
У 2020 році вчені вже вказували на заходи, які допоможуть підвищити продовольчу безпеку: так, модернізація застарілих іригаційних систем зможе прогодувати ще 800 мільйонів осіб у всьому світі, а зниження антропогенних викидів парникових газів вбереже ґрунту від водної ерозії.
Також читайте:
- Дослідники поглиблюють знання про склад генів фітофторозу
- Редагування генів рослин здатне зберегти врожайність при зміні клімату, — вчені
- Вчені виявили мікроби, що перетворюють харчові відходи на високоякісне біодобриво
- Мікроби допомагають розблокувати фосфор для росту рослин, — вчені