Екстракт печериці виявився ефективний проти нозематозу бджіл,- вчені
Вчені з Белградського університету в Сербії пропонують натуральну альтернативу антибіотику проти нозематозу бджіл.
Перше у своєму роді дослідження, дуже важливе для органічного бджільництва, провели вчені Белградського університету, опублікувавши висновки в журналі Insects 2021 на порталі MDPI.
До одних з найбільш поширених захворювань медоносних бджіл відноситься нозематоз, що викликається мікроспоридіями роду Nosema, в тому числі видами N. ceranae, N. apis і N. neummani.
В даний час N. ceranae є одним з найбільш поширених мікроспорідіумів, що викликають інфекції у медоносних бджіл, перш за все в середній кишці комах, хоча цей ендопаразит або його ДНК також були виявлені в інших тканинах і гемолімфі.
Патологічні зміни в епітеліальних клітинах середньої кишки призводять до порушень травлення і метаболізму, що викликають недоїдання у дорослих бджіл, діарею, зниження виробництва меду і підвищену смертність при зимівлі.
Боротьба з нозематозом включає широкий спектр методів бджільництва і застосування хімічних речовин, таких як фумагілін, антибіотик, отриманий з гриба Aspergillus fumigatus.
При тому, що застосування фумагіліну заборонено в більшості європейських країн через ризик залишків в продуктах бджільництва, речовина все ще ліцензовано в США, Канаді та Аргентині.
Оскільки доцільність постійного застосування антибіотиків поставлена під сумнів, вчені постійно шукають альтернативи. У цьому контексті зростає інтерес до грибів роду Agaricus, оскільки вони містять безліч біологічно активних речовин (таких як глюкани, маннан, лентинан, шизофіллан, склероглюкан) з певною протипухлинною, антидіабетичною та імуностимулюючою дією.
Беручи до уваги описані позитивні ефекти, ми вирішили оцінити вплив екстракту печериці двуспорової (A. Bisporus) на виживання бджіл, інфекцію нозематозу і експресію генів, важливих для імунітету в організмі бджоли в лабораторному експеримент.
Печериця A. bisporus-найпопулярніший культивований вид грибів серед західних країн, що робить це дослідження і його застосування в бджільництві логічним і рентабельним.
Це перше дослідження, в якому екстракт печериці був протестований на медоносних бджолах. У першій частині експерименту жодна з протестованих концентрацій екстракту A. bisporus (100, 200 і 400 мкг / г) не збільшувала смертність бджіл у порівнянні з контролем. Цього і слід було очікувати, враховуючи, що вже повідомлялося про позитивний вплив інших видів Agaricus на здоров'я бджіл.
Незважаючи на відсутність значних відмінностей між групами, найменша кількість загиблих бджіл була в групі, яка отримувала 200 мкг / г екстракту A. Bisporus.
Концентрація 200 мкг / г була додатково протестована в другій частині експерименту, де відстежувалися виживання бджіл і споживання їжі разом з рівнем інфекції Nosema і експресією п'яти генів (абаєцин, гіменоптецин, дефенсин, апідецин і вітеллогенін), які оцінювалися в пробах бджіл на 7 і 15 дні.
Виживаність бджіл, інфікованих Nosema, знову виявилася значно вищою в групах, які отримували сироп, збагачений A. bisporus, порівняно з групами, які отримували чистий сироп сахарози.
Годування бджіл з додаванням сиропу A. bisporus, починаючи з 1-го і 3-го дня, в концентрації 200 мкг / г значно збільшував виживаність інфікованих бджіл в порівнянні з інфікованими бджолами (група I), яких годували без додавання екстракту грибів.
Однак, коли екстракт застосовували до інфікованих бджіл, починаючи з 6-го дня, він не сприяв значному зниженню смертності порівняно з групою I. це відкриття вказує на кращий захисно-профілактичний ефект (застосування до або в момент зараження) порівняно з ефектом, отриманим при застосуванні після зараження.
Враховуючи, що основною дією метаболітів лікарських грибів є імуномодуляція, такий результат і очікувався. Крім того, екстракт, використаний в цьому дослідженні, був багатий полісахаридами (більше 68%), які є найбільш відомими імуномодулюючими сполуками грибів
За відсутності адекватної та безпечної природної терапії нозематозу ми можемо зробити висновок, що екстракт печериці має великий потенціал для боротьби з цим захворюванням і потребує подальшого дослідження в польових експеримента.
Також читайте: