ЄС готується запровадити 50% мита на імпорт російського та білоруського зерна
Європейська комісія підготувала рішення про запровадження мит на ввезення білоруських і російських зернових до ЄС. Ідеться про мито в €95 за тонну зернових. Також Москва та Мінськ більше не матимуть доступу до будь-якої з квот ЄС на зерно, що пропонують вигідніші тарифні режими для деяких продуктів.
Про це йдеться на сайті Єврокомісії.
Відповідну пропозицію президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн презентувала лідерам Євросоюзу на саміті в Брюсселі.
Підвищені мита стосуватимуться імпорту зернових, олійних культур і продуктів переробки, які досі ввозилися з рф та Білорусі до країн Євросоюзу переважно без мит. Йтиметься, зокрема, про пшеницю, кукурудзу, соняшниковий шрот.
“Ми пропонуємо запровадити тарифи на цей російський імпорт, щоб зменшити зростаючий ризик для наших ринків і наших фермерів. Вони зменшать здатність Росії використовувати ЄС на користь своєї військової машини”, — пояснила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Запровадити мита в ЄС вирішили з огляду на падіння цін на ринку зернових ЄС після повномасштабного вторгнення росії в Україну через перенасичення ринку. У 2023 році росія експортувала до ЄС 4,2 мільйона тонн зернових, олійних культур і переробних продуктів на суму €1,3 мільярда. Обсяги продукції з Білорусі до ЄС у цей же період становили 610 тисяч тонн на суму €246 мільйонів.
Частка російських зернових на ринку ЄС – незначна, наголосили в Єврокомісії, вона становить близько 1% загалом і близько 5% від імпорту. Мита зроблять російську продукцію менш привабливою на європейському ринку.
Цю пропозицію Єврокомісії має також затвердити Рада Європейського Союзу. Тарифи почнуть застосовувати одразу після затвердження Радою ЄС.
Також читайте:
- Біля Снігурівки використовуватимуть машину для розмінування полів, яку створила ПАЕК
- OSTCHEM запустив цех з виробництва КАС на базі Рівнеазоту потужністю 300 тисяч тонн на рік
- Krone та Lemken спільно розробляють автономну сільгосптехніку
- Аграрний бізнес озвучив, чого чекає від держави у питанні валютного регулювання
