Голубці у буряковому листі поповнили культурну спадщину Вінниччини
Традиція приготування збереглася у селі Бережанка Ободівської громади
Унікальна традиція приготування та споживання “пшоняних голубців у буряковому листі” збереглася у селі Бережанка Ободівської громади, повідомляють у Вінницькому обласному центрі народної творчості.
До переліку також потрапила традиція приготування весняно-літньої страви “Трусянка” в селі Василівка Ладижинської громади та традиція приготування та споживання “Мамалиги зі смаженицею” Студенянської громади.
Також елементами нематеріальної культурної спадщини стали “Мʼякохідські мальовані килими” Джулинської громади, обрядове дійство “Носіння кужеля” у селі Білашки Погребищенської громади, та “Традиція виконання духової музики” села Борівка Чернівецької громади.
Раніше ми поінформували, що на Чернігівщині відшукали забутий рецепт каші “Бабка”, внесли його до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини (НКС) і проводять майстер-класи для школярів та усіх бажаючих, аби ця страва продовжувала жити. Так відроджують традиції у Плисківській громаді. Про це розповідала начальниця відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини громади Валентина Вернигор.
Як розповідає Вернигор, про цю страву поступово й стали забувати саме через те, що з’явились інші рецепти, за якими можна готувати швидко. А також не стало дефіциту продуктів.
Бабусі, що жили в селах нашої громади (їм тоді по 80, по 90 років було, коли ми розпитували), так і говорили: це колись була святкова страва. Бо крупи ніякої не купити, а свої продукти – картопля, молоко, яйця, масло – у людей були. От і вигадували. Щоправда, усі ці інгрідієнти спочатку треба було приготувати. Домашнє масло. Із картоплі – крохмаль. Тому це розтягувалось у часі.
Не завжди процес приготування завершувався саме кашею.
Тепер же як приготувати “Бабку” знають у Плисківській громаді навіть школярі. Рецепт цієї страви встигли записати від тих господинь, які готували її здавна.
У моїй родині, я це бачила, як бабуся моя готувала, потім – свекруха. І бабусі, яких ми розпитували, також покроково розказували нам, як готували вони. Я особисто тепер дуже часто цю кашу роблю: коли діти приїздять, на якісь свята – два рази на місяць, так точно. Для школярів проводили майстер-клас, то показували їм процес приготування не до кінця. Приносили вже приготовану кашу і давали їм скуштувати, то вони з нетерпінням чекали, яка ж “Бабка” вийде у них. У шкільній їдальні разом потім запікали і порівнювали. Кажуть: смачна. Ми роздруковуємо рецепт, і їм це дуже цікаво: вони йдуть додому і вже вдома спішать приготувати.
Окрім того, за словами пані Валентини, плисківці традиційно пригощають своєю кашею і гостей громади, і господарів, до яких самі приїздять у гості. Та готові навчити готувати цю страву усіх, хто забажає.
Також читайте:
- Fiber Foods перетворює джекфрут на поживний інгредієнт, що замінює м’ясо
- Зацвіла груша - рекордсменка
- Філіппіни зацікавлені у сільськогосподарській техніці з Чехії
- Біостимулятори покращили якості цибулі
