Найвисокогірніша плантація лохини в Україні збільшить площу
На висоті 804 метри над рівнем моря знаходиться найвисокогірніша плантація лохини в Україні, що розташована на Закарпатті в селі Нижній Студений. Таке розміщення впливає на смак ягоди: вона не лише солодка, а й соковита та дуже велика. В горах щоранку досить високі роси, тож кущі лохини отримують від природи максимум зволоження, а це суттєво впливає на особливість ягоди.
Про це розповів засновник ФГ «Ласкі» Михайло Буришин.
У 2019 році у нас виникла ідея зайнятися сільським господарством. Оскільки ми знаходимося у гірському регіоні Закарпаття, де досить складні погодні умови і своєрідна специфіка ґрунтів, ми почали вивчати різні варіанти — що саме можна вирощувати на цій території, щоб у результаті отримати промислові врожаї. Після проведення низки досліджень ґрунту, води, аналізу температур з метеостанції за останні 30 років ми дійшли висновку, що лохина для нашого регіону найбільше підходить. Тож наступним кроком стало оформлення документації, реєстрація фермерського господарства. Нашу ідею з самого початку підтримав мій друг Василь Галас, який і зараз є нашим бізнес-партнером.
У ФГ «Ласкі» розробили проєкт насаджень на площу 6 га. Наразі під насадженнями знаходиться майже 2 га з системою зрошення. На полі розміщено 6 тисяч кущів різних сортів лохини.
«Ми заклали пробну плантацію, щоб зрозуміти, якими сортами засаджувати іншу частину проєкту. Розглядаємо ранній сорт Дюк, його посадили майже тисячу кущів, середній сорт Блюкроп, пізньо-середній — Нельсон, яких по 1,5 тис. кущів, і пізній сорт Еліот, якого є 2 тис. кущів. Зараз на нашій плантації вже повних 3 роки ми збираємо ягоду. Цього року врожай досить гарний, він перевершив навіть наші очікування. Тож уже зараз бачимо, яким сортам варто надавати перевагу в майбутньому», — говорить фермер.
Зважаючи на специфіку від ранніх і до пізніх сортів лохини, у ФГ «Ласкі» її збирають з 20 липня по 20 жовтня. Вона є постійно в цей період, тож охочі можуть приїхати на плантацію та самостійно назбирати екологічно чисту ягоду.
«Цього року ми реалізуємо ягоди на території Закарпаття, в туристичних регіонах. До нас приїздить місцеве населення, тож поки що ми не виходили на якісь великі супермаркети чи ринки збуту. Хоча розуміємо, що кількість ягоди надалі збільшуватиметься. Наша мета — розвивати роздрібну торгівлю, щоб напряму доставляти власний продукт до споживача», — продовжує Михайло Буришин.
На його думку, на рентабельність вирощування лохини впливає стан економіки, купівельна спроможність, культура споживання, навколишнє середовище, стихійні лиха, які позначаються на кількості ягоди. Всі ці фактори формують попит/пропозицію, а відповідно і ціну.
Якщо враховувати тенденцію останніх трьох років, то ми бачимо, що культура споживання лохини зростає. Ще кілька років тому люди не знали про її існування і, можливо, тільки десь чули про неї. У мене деколи запитують, що ж за ягоду я вирощую. І про методи збору запитують — чи вручну збираємо, чи є якісь спеціальні пристрої. Тобто про лохину багато людей ще нічого не знають. Проте є й такі, хто спробував її хоч один раз, то на наступний рік уже чекають, коли вона дозріє, щоб поласувати.
У ФГ «Ласкі» на плантації лохини працюють сімейним підрядом. Мульчування тирсою, обрізка — запорука гарного майбутнього врожаю, тож усі ці роботи проводять самостійно. На збір урожаю залучають сезонних працівників з місцевого населення.
«Садівництво — досить складний напрям аграрного сектору, та коли ти працюєш і отримуєш хороший результат, — це прекрасно, і це надихає рухатися далі», — підсумував Михайло Буришин.
Також читайте:
