Особливості випробовування препаратів Пончо Вітіво та Кінто Плюс
Днями на форумі за темою «Якісне протруювання – запорука гарного врожаю» експерти компанії BASF звітували про результати використання препаратів компанії, що вийшли на ринок на початку 2019 року — інсектицидних протруйників Пончо та Пончо Вотіво, а також фунгіцидного протруйника для зернових Кінто® Плюс.
На цьому форумі аграрії мали змогу дізнатися про інноваційні розробки у сфері протруювання насіння. Учасники події під час дискусії разом із експертами BASF обговорили нові можливості у підготовці насіння до посівної та захисту протягом періоду вегетації. Спікери також поділилися знаннями та експертизою у питаннях захисту зернових колосових культур, а ще розібралися у вирішенні проблем нематод кукурудзи та шкідників на посівах соняшнику та кукурудзи.
Щодо нового для компанії BASF інсектицидного протруйника Пончо було зазначено, що він має високу ефективність проти таких ґрунтових та наземних шкідників сходів, як західний кореневий жук, підгризаючі совки, дротяник, довгоносик, муха паросткова, муха шведська та попелиця. Цей препарат, як і Пончо Вотіво, не дає фітотоксичності та має тривалий період захисної дії протягом усього періоду вегетації рослини. Особливості Пончо і в тому, що він має низьку норму застосування, а оброблене насіння відрізняється підвищеною схожістю та енергією проростання.
Другий презентований продукт – Пончо Вотіво – це комбінований інсектицидний протруйник, що забезпечує відмінний контроль над ранньосезонними ґрунтовими та наземними шкідниками кукурудзи. Окрім того, він надає довготривалий захист від шкідливого впливу нематод, а також сприяє захисту рослин від несприятливих факторів зовнішнього середовища.
Кінто® Плюс – це високоселективний фунгіцидний протруйник із виразним фізіологічним ефектом для надійного захисту сходів зернових колосових проти широкого спектру грибних хвороб. До плюсів цього препарату можна віднести контроль основних хвороб на початкових етапах., Також він демонструє фізіологічний ефект AgCelence®, що забезпечує ріст та розвиток кореневої системи рослини, а також дає змогу повністю реалізувати потенціал культури. Відмінність Кінто® Плюс від інших протруйників полягає в тому, що він на 60% має більшу плинність, а також у 6 разів знижує запилення робочої зони у порівнянні з контрольними зразками.
«Щорічні втрати зерна від хвороб досягають 10-20% і більше потенційного врожаю. З інтенсифікацією виробництва і збільшенням урожайності зерна шкодочинність хвороб посилюється і втрати можуть становити понад 50%. – зазначив Андрій Горбонос, менеджер з маркетингу напрямку насіння BASF Agricultural Solutions. – Запобігти проблемі зазвичай легше, ніж її усунути. Саме тому протруювання насіння є одним з найважливіших етапів у комплексі передпосівного обробітку насіння. Використання протруйників надійно захищає насіння і молоді рослини сільськогосподарських культур від хвороб та шкідників і підвищує продуктивність вирощуваної культури».
Керівник групи Агроцентри BASF Сергій Кучеров підбив підсумки форуму «Якісне протруювання – запорука гарного врожаю» та розповів про останні тенденції в розробці новітніх препаратів ЗЗР.
Які нині стереотипи побутують серед фермерів щодо новітніх препаратів ЗЗР?
Я би не стільки став говорити про стереотипи, скільки звернув би увагу на підходи. Коли аграрії кажуть, що ми вибираємо препарат, ефективний проти кореневої гнилі, тоді я часто задаю питання: «Хлопці, а як правильно обліковуються кореневі гнилі в полі? Як ви визначаєте, наскільки він ефективний?» Тому оці моменти залишаються за кадром. Адже я приводив приклад, де, згідно методики обліку ураження кореневими гнилями, треба оцінити 20 рослин в суміжних рядках у 10 місцях поля на площі до 50 га. Оце і є оцінка ефективності. Хто таке робить? Будемо відвертими – одиниці. Тому ось цей момент і є найбільш складним.
Як зазначив представник «Євраліс Семенс Україна», незабаром протруєння насіння бетонозмішувачем стане історією. Наскільки це реально?
З точки зору пропасних культур, скажу, що ще років 5 і все. Аграрії, які використовують вітчизняне насіння, вони його отримують вже підготовленим, протруєним. Це не говорячи вже про європейських виробників, де стандарти надзвичайно високі. Пшеницю ніколи взагалі таким чином не перетруювали. Бетонозмішувачем, зазвичай, протруювали інсектицидами кукурудзу, соняшник… Тож, гадаю, ця технологія дійсно себе вичерпала.
На сьогодні існує чимало ЗЗР, які здатні захистити рослину практично від будь-яких шкідників. Утім, існують і такі паразити, від яких фермерів досі кидає в холодний піт. Могли б назвати найбільш небезпечні хвороби, боротьба з якими досі залишається актуальною?
Позбутися шкідочинних організмів взагалі не можливо, адже вони займають свою біологічну нішу і є частиною природніх процесів. Тут інше питання – наскільки добре ми зможемо їх контролювати. Зокрема, і за допомогою ЗЗР. Так, на пшениці я б виділив снігову плісняву та сажку летючу.
Взагалі наразі працюємо над рекомендаціями, щоб застосовувати ЗЗР і від осіннього розвитку хвороб, і від весняного .
Також читайте:
- Українські виробники запропонували альтернативу російським добривам
- Cолома як альтернативне джерело органічних добрив
- У Сінгапурі почали продавати український мед
- Майже всі райони Хмельниччини приступили до жнив