Примітивні пастки для попелиці вельми стали в нагоді в точному землеробстві
У той час як на розробку і впровадження високих технологій для точного землеробства витрачаються мільйони, у британських фермерів немає часу на розгойдування – заборона неонікотиноїдів спровокувала зростання популяцій попелиці і треба користуватися тим, що під рукою. Адже дешеве не обов'язково означає марне.
Британські вчені дійшли висновку, що проста польова система моніторингу, керована фермерами, може допомогти скоротити використання інсектицидів для боротьби з хворобою зернових - з вірусом жовтої карликовості ячменю, який розносять попелиці.
Вірус передається злаковими попелицями, які прилітають на посіви, при цьому врожайність ячменю може знижуватися на 75%, особливо, через осінніх заражень.
У Великобританії в даний час загроза зросла після заборони в 2019 році на три неонікотиноїдних інсектициди, які раніше застосовувалися в якості протруйників насіння для захисту молодих рослин від попелиці. І тепер фермери повинні розпилювати піретроїдні інсектициди, які також токсичні для корисних комах в культурах і забруднюють водні об'єкти.
Пілотне дослідження, фінансоване AHDB (Рада з розвитку сільського господарства та садівництва Великобританії) та проведене Фондом Game & Wildlife Conservation Trust (GWCT), показало, що польовий моніторинг для підрахунку кількості попелиць корисний як прогнозний інструмент для ризику зараження вірусом жовтої карликовості ячменю, переданого злаковими попелицями восени.
Краще розуміння рівнів зараження попелиць дозволить поліпшити як націлювання, так і час застосування інсектицидів в профілактичних цілях, до того як попелиця поширитися серед сільськогосподарських культур.
Фахівці відділу екології сільськогосподарських угідь GWCT протестували практичність польового моніторингу, оснастивши фермерів жовтими липкими пастками-карткою розміром 20x20 см, яка встановлюється горизонтально прямо над урожаєм. Жовтий, як відомо, привабливий для попелиці.
Фермерів попросили випробувати пастки протягом місяця, змінюючи їх щотижня. Їм дали лише базове керівництво з ідентифікації попелиць, щоб оцінити поточний рівень знань і з'ясувати, чи знадобляться додаткові навчальні матеріали.
В експерименті взяло участь 7 фермерів. Незважаючи на похибки в підрахунках, їх оцінки були досить вірні, щоб виявити зміни популяції з плином часу.
Д-р Джон Холланд, керівник відділу екології сільськогосподарських угідь GWCT, сказав: «часникам сподобалася простота підходу, і вони хотіли б його використовувати, а також краще навчитися ідентифікації попелиць в майбутньому».
«У всіх дослідженнях використовувалися різні системи культивування (прямий посів, мінімальна обробка ґрунту і оранка). І скрізь ми виявили принаймні, в три рази більше літаючих попелиць по краях в порівнянні з центром поля. Тиск попелиці вище там, де поблизу є пасовища, а ось тип обробки ґрунту не вплинув на рівень поширення. При цьому, ми виявили значні відмінності в чисельності попелиці на одному і тому ж полі, що підтверджує переваги такого роду моніторингу для скорочення використання інсектицидів», - сказав д-р Холланд.
Також читайте: