Ринок землі в Україні розвивається позитивно: аналітика від експерта
Функціонування ринку землі збільшує надходження тих, хто цією землею володіє та користується. За 2023 рік показник зріс майже на 10%
Нині 77%, або 32,9 млн га сільськогосподарських земельних ділянок зареєстровано в Дерземкадастрі. В обігу знаходиться 1,05% від загальної площі сільгоспземель, розповів віцепрезидент Київської школи економіки, керівник проєкту “Земля незламності” Олег Нів’євський.
Цифра приблизно відповідає тим показникам, які є в інших розвинених країнах.
432 тис. га в цілому змінили власників, і ціна землі становила приблизно 36 тис. грн/га. Ще важливо, що земля, яка змінює власника, залишається, не відбувається її викуп. Важливим елементом доходу для громад і їхнього відновлення є результати аукціонів на “Прозорро. Продажі”, продаж оренди сільгоспземлі комунальної власності, а також є попит на землю, і це приносить достатні ресурси громадам, — розповів Нів’євський.
Функціонування ринку землі збільшує надходження тих, хто цією землею володіє та користується. За 2023 рік показник зріс майже на 10%.
Це хороший сигнал в частині того, що збільшуються доходи людей через той факт, що функціонує ринок землі, відповідно, є можливість для власників землі генерувати додаткові кредитні ресурси, — зазначив Нів’євський.
Капіталізація ринку зростає, і це гарний результат через те, що земля може змінювати власність. В обігу переважає товарна земля, яка була під мораторієм. Попит на оренду комунальних сільгоспземель також підвищується. Із середини липня 2023 року прослідковувався висхідний тренд на ціни оренди землі.
Варто зауважити, що законопроєкт №9627, ухвалений парламентом у другому читанні, має дуже важливе значення для покращення інвестиційного клімату в напрямку зведення об’єктів промисловості й енергетики. Документ запроваджує спрощену процедуру зміни цільового призначення землі для такого будівництва, розповів народний депутат, заступник голови Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
Суть цього законопроєкту полягає в тому, що ми спрощуємо зміну цільового призначення землі з сільськогосподарської на промислову, щоб той інвестор, який хоче збудувати новий завод чи новий об’єкт енергетики, не витрачав від одного до трьох років на таку процедуру, а міг це зробити всього за півтора місяця, — пояснив він.
Тоді як втрати ринку землі від повномасштабного вторгнення склали $325 мільйонів або 12,4 мільярда гривень. Агресивні дії Росії призвели до невиконання 120 тисяч угод на площі 355,5 тисяч гектарів, як повідомляється в новому аналітичному огляді ринку земель України, підготовленому KSE Агроцентром за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО.
У перші три місяці після повномасштабного вторгнення державні реєстри були закриті, що повністю зупинило транзакції купівлі-продажу сільськогосподарської землі. Після відновлення реєстрації правочинів у травні 2022 року обсяг ринку сільгоспземель значно скоротився.
Фахівці вказують, що, якщо до повномасштабного вторгнення щоденно укладалось угод на 841 гектар, то у травні 2022 року цей показник впав до 196 гектар. У другій половині 2023 року щоденний обсяг укладених угод купівлі-продажу склав 529 гектарів, що на 37% менше, ніж перед вторгненням.
Міністерство аграрної політики та продовольства України раніше висловлювало переконання, що на ринку землі не виникне ажіотажу, а також не передбачає його у майбутньому. Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський зазначав, що у минулі роки продажі сільськогосподарської землі становили до 1% від усієї її площі, і ймовірно, ці цифри залишаться на подібному рівні і в поточному році.
Микола Сольський додав, що з моменту відкриття ринку землі для юридичних осіб суттєвих змін не відбулося. Підприємці придбали менше землі, ніж очікувалося. Міністр наголосив, що будь-які обмеження на ринку призведуть до виникнення нових схем їх ухилення, тому важливо, щоб ринок залишався максимально лібералізованим.
Ринок сільгоспземель в Україні був відкритий з липня 2021 року. На першому етапі право на покупку землі мали фізичні особи, які є громадянами України та не планували отримувати ділянку понад 100 гектарів.
Також читайте:
