Розсинхронізація бджолиних і квіткових циклів – новий виклик для бджолярів України
Навколишнє середовище змінюється. Цей процес впливає і на розвиток медоносних бджіл. Через зростання температури спостерігається розсинхронізація бджолиних і квіткових циклів, а це доволі серйозна проблема.
Про такі невтішні дані говорив Іван Доскоч, голова ГО «Об’єднання маткарів України», науковий співробітник Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» під час «Національного Медового Форуму «Золота Пасіка 4.0»», організованого Торгово-промисловою палатою України, Українським проектом бізнес-розвитку плодоовочівництва та Посольством Франції в Україні.
За словами експерта, за останні 30 років середня річна температура в Україні зросла на 1 градус. І саме в останні роки простежується зникнення бджіл.
«На нашу думку, це зникнення бджіл спровоковане невідповідностями, між тим, коли розпускаються квіти, і тим, коли бджоли виходять зі сплячки.Змістилися терміни вегетації і терміни наростання маси бджіл. Через зростання температури бджолині та квіткові цикли розсинхронізувалися. Ми в себе це відмічаємо ранніми збудженнями бджіл, які виходять з зимових періодів. З’ясувалося, що рослини і бджоли реагують на потепління з різною швидкістю. Стало зрозуміло, що для бджіл найбільш важливим чинником є танення снігу. Через підвищення температури може вийти так, що бджіл, які можуть збирати нектар, буде занадто мало до того моменту, коли очікується пік цвітіння», – розповів Іван Доскоч.
«Поки що з точністю не можна сказати, чи здатні рослини швидко адаптуватися до змін клімату і наскільки швидко адаптуються до потепління бджоли у довгостроковій перспективі. Але вже зараз з впевненістю можемо сказати, що швидкість зміни клімату Землі буде надзвичайно високою для взаємної адаптації бджіл і рослин. І це досить серйозна проблема.Бджоли мають величезне значення для збереження біорізноманіття шляхом запилення численних видів рослин. Дикі запилювачі зазнають значних втрат. В найближчій перспективі найбільша відповідальність за запилення покладатиметься саме на медоносних бджіл, які вдається адаптувати і якимось чином допомогти їм утриматися і розвиватися», – додає Іван Доскоч.
Друга проблема, яка виникла в зв’язку з аномальним потеплінням – це швидке припинення нектаровиділення, каже фахівець.
«Ми це відмічали не один раз. Коли різко піднімалася температура в періоди, на які ми розраховували раніше, 5-6 років назад, і вони мали принести нектар для розвитку, однак цього нектаровиділення не відбувалося», – розповів Іван Доскоч.
Відтак, за словами експерта, надалі у бджолярів може виникнути потреба у бджолах, які матимуть здатність до економного використання кормів та раціонального розподілу кормових запасів.
Також читайте: