Стало відомо від чого насправді гинуть українські бджоли
В Україні цього року масовий мор бджіл почався раніше, ніж показує тенденція минулих років. Однак моніторинг епізоотичної ситуації за останні 6 років показав, що майже 60% захворювань комах носять паразитичний характер, а незаразна патологія, до якої належить отруєння пестицидами, становила лише 10% від загальної кількості.
Про це розповіла завідуюча сектором вивчення хвороб бджіл, кандидат ветеринарних наук ННЦ “Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини” Олена Сіренко.
На масову загибель бджіл останнім часом впливає зміна кліматичних умов. Це — підвищення середньої температури за рік, зростання температурної амплітуди, збільшення небезпечних метеорологічних явищ і їхньої кількості.
Взимку 2019-2020 рр. зафіксовано скорочення безморозного періоду. Наслідком цього стало зростання дефіциту вологи. В результаті це може призвести як до збільшення, так і до зменшення виникнення інфекційних та інвазійних хвороб бджолиної сім’ї.
"Зміна клімату призводить до миттєвого і активного розмноження такого паразитарного захворювання як варроатоз, який є причиною подальшого зниження імунітету у комах і провокує вірусні, грибкові та бактеріальні захворювання. Якщо в цей період бджоли потрапляють на оброблене пестицидами поле, сім’я повністю гине”, – розповіла фахівець.
За останні п’ять років ми досліджували близько 2 тис. проб патологічного матеріалу бджіл із використанням різних методів (паразитологічного, бактеріологічного, молекулярно-генетичного).
Моніторинг епізоотичної ситуації за останні 6 років показав, що майже 60% захворювань комах носять паразитарний характер, 20% — бактеріальний, 17% — вірусний.
Незаразна патологія, до якої належить отруєння пестицидами, в 2016-2017 рр. становила 10% від загальної кількості сімей, які ми досліджували. У 2019-2020 рр. цей показник зріс до 30%. Припускаю, що він може бути вище.
На мою думку, якби бджолярі досліджували по 10% комах навесні й восени, може бути, вони більше захистилися від отруєння сімей. Профілактика зробила би їх більш міцними, адже не всі протрави призводять до 100% загибелі.
Неякісна, науково необґрунтована обробка деякими аграріями своїх угідь відбувається зазвичай у випадках, коли найближчий територіально бджоляр працює неофіційно. Адже на матеріальну компенсацію може розраховувати той, хто зареєстрував свою пасіку. А таких у нас близько 2%.
На сьогодні в Україні за документами налічується 400 тис. бджолярів, і ця цифра не змінюється протягом 5 років”, – зазначає Олена Сіренко.
Також читайте: