Тарас Висоцький назвав ключові фактори, необхідні для відновлення олійно-жирової галузі України
Криза олійно-жирової галузі України, яка була спричинена війною, створила дефіцит олійної продукції на світових полицях у перші місяці повномасштабного вторгнення росії. Про нинішню ситуацію в цій галузі та про шляхи її виходу з кризи розповів в ефірі “Супільне. Спротив” перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
Він назвав декілька аспектів, які спричинили проблеми в олійно-жировій галузі. Перше, це зменшення виробництва потенційної сировини, тобто соняшникового насіння, в Східній частині України. Через це наша держава недоотримала для переробки приблизно ⅓ насіння.
“Це досить суттєві втрати, адже в абсолютних значеннях вартість цієї сировини становить $2–2,5 млрд”, – пояснив Тарас Висоцький.
Друга причина пов'язана з тимчасовою окупацією Запорізької, Донецької, частини Херсонської областей. Там залишилися підприємства, які безпосередньо переробляли сировину та виробляли олію. Вони досить потужні і наразі недоступні.
“Не треба також забувати, що росіяни нахабно розстрілювали Миколаївський порт, де також є термінали, одні з найбільших виробників олії. Усі факти призвели до того, що можливість переробки сировини в Україні майже удвічі зменшилася”, – сказав перший заступник Міністра.
Наступним викликом для галузі було закриття усіх морських портів. Українська олія є топовою для світового експортного ринку, оскільки понад 90% олії експортується. Нашими покупцями здебільшого є країни Південно-Східної Азії – можливість доставляти туди була виключно морським транспортом.
За словами Тараса Висоцького, з початком війни ця логістика була неможливою і період до відкриття “зернової ініціативи” виявився для галузі найкризовішим.
“У перші п'ять місяців блокади чорноморських портів у світі дійсно був дефіцит нашої олії. Частково він був перекритий завдяки тому, що ми вивозили насіння соняшнику в інші країни, які самостійно його переробляли на олію та збували на світові ринки. У цій ситуації Україна виступила традиційно гарантом продовольчої безпеки. Вона не обмежила свій експорт і дала можливість іншим країнам мати нашу продукцію. Наразі світовий дефіцит вже не є настільки критичним”, – пояснив він.
Водночас Тарас Висоцький зауважив, що Україна через це понесла втрати на доданій вартості, не змігши самостійно переробити свою сировину.
Він підкреслив, що є декілька критично важливих моментів, аби відновити діяльність олійно-жирової галузі. Йдеться про продовження безмитної, безквотної зони вільної торгівлі з ЄС. А також – пролонгацію або безстрокову дію “зернової ініціативи”, що дає можливість експортувати олійно-жирову продукцію через чорноморські порти.
“Нам дуже важливо її продовжити і розширити, долучивши потужності Миколаївського порту”, – зазначив Тарас Висоцький, нагадавши, що чинна угода завершується 20 березня.
Наступним пунктом Тарас Висоцький назвав фінансову підтримку с/г виробників у рамках урядової ініціативи 5-7-9%.
“Якщо нам вдасться всі ці моменти врегулювати, то можна розрахувати на старт відновлення олійно-жирової галузі в 2023 році”, – резюмував перший заступник Міністра.
Також читайте:
- За січень Україна відправила 5,5 млн тонн агропродукції
- 64 господарства з виробництва молока в Харківській області одержали гуманітарну допомогу від Швейцарії
- У Мінагрополітики обговорили проекти з підвищення конкурентної спроможності вітчизняних виробників сої на ринках ЄС
- Україна та ЄС об'єднали зусилля у розвитку відновлюваних газів