У Мінекономіки розповіли, як надалі підтримуватимуть українських аграріїв
Попри війну й виклики, Україна залишається світовим лідером на ринку зернових та олійних культур. Від 1 липня 2022 року до 30 червня 2023-го експорт зернових, олійних культур, рослинних олій та шроту склав майже 68 млн тонн. Це на 10% більше, ніж роком раніше.
Чого очікувати далі та які заходи підтримки для українських аграріїв розповіла міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Які країни купують українську пшеницю, кукурудзу та соняшникову олію
Географія експорту українських зернових та олійних культур дуже широка. Ми цікаві ринкам Азії, Європи й Африки. Останні купують переважно пшеницю. Водночас лідером експорту серед українських культур у 2022-2023 роках стала соняшникова олія. Її купила 131 країна світу.
При цьому пшеницю ми експортували до 65 країн, кукурудзу – до 58 країн. Сою, ріпак, соняшник, інші олійні, шроти соєвий та соняшниковий, гречку – кожну з цих культур продали у більш ніж 40 країн світу.
Пшениця
До топ-5 держав, куди експортують українську пшеницю, входять Туреччина (21%), Румунія (15,8%), Іспанія (14%), Бангладеш (6,2%) і Польща (5,5%).
У Бангладеш, де проживає майже 170 млн людей, за рік Україна продала понад 1 млн т пшениці. Україна активно експортувала зерно до країн Африки, в яких є проблеми з доступом населення до харчів. 234 000 т доставили до Кенії, 180 000 т – до Ефіопії, 65 000 т – до Судану та 53 000 т – до Сомалі.
Це значна частка споживання пшениці у цих країнах. Отже, український експорт є суттєвим внеском у боротьбі з голодом.
Кукурудза
У п’ятірці країн-лідерів, які купують українську кукурудзу, Китай (19,8%), Румунія (16,2%), Іспанія (10,5%), Єгипет (6,3%), Італія (6,9%).
До Китаю Україна експортувала у 2022-2023 роках 5,5 млн т кукурудзи, ставши одним з основних постачальників цієї культури до Піднебесної. Крім того, українська кукурудза має попит у Південній Європі. В Іспанії та Італії її використовують у тваринництві, де через посуху пасовища не здатні прогодувати поголів’я худоби.
Соняшникова олія
Топ-5 напрямів експорту соняшникової олії – це Туреччина (19,3%), Румунія (12,1%), Китай (11,9%), Індія (7,2%) та Польща (7,2%).
Плани з підтримки українських аграріїв
Хоч Україна у 2022-2023 маркетинговому році й експортувала більше збіжжя, але заробила менше, ніж у попередній період – $20,7 млрд проти $22,1 млрд у 2021/2022 році (на $1,4 млрд менше).
Відповідь прогнозовано пов’язана з повномасштабним російським вторгненням. Українські аграрії змушені зменшувати ціни, щоб іноземні партнери погоджувалися укладати контракти, попри можливі воєнні чи логістичні ризики.
Наше пріоритетне завдання на наступний рік – покращувати доступ українських аграріїв на зовнішні ринки. Для цього потрібно розв’язувати проблеми з доставленням морем та через західний кордон. Це допоможе швидко повернутися до збалансованої торгівлі, як це було у 2020 та 2021 роках. Важливо дати бізнесу можливості для зростання. Як цього досягти?
Перший компонент – це безпека. Ми займаємося гуманітарним розмінуванням України, щоб якнайшвидше очистити поля, дороги та виробничі потужності від російських мін та інших вибухових предметів.
Фахівці вже перевірили й повернули у використання понад 150 000 га сільгоспугідь з запланованих 470 000 га. На них уже можуть працювати аграрії, створювати нові робочі місця та як наслідок сприяти розвитку економіки.
Другий компонент – доступ до фінансів. Ми працюємо над запуском ринку страхування воєнних ризиків. Під час Ukraine Recovery Conference в Лондоні підписали угоду між багатостороннім агентством з гарантування інвестицій MIGA та німецьким банківським холдингом ProCredit. Відповідно до неї MIGA надаватиме гарантії для страхування воєнних ризиків із Трастового фонду підтримки реконструкції та економіки України (SURE). В Угоді також йдеться про збільшення цих гарантій з 17,1 млн євро до 40,85 млн євро.
Ще підприємці можуть отримати пряму фінансову підтримку через програму “Доступних кредитів 5-7-9%”. Від початку дії програми банки видали кредити майже 68 000 підприємців на суму понад 211 млрд грн.
Діє низка грантових програм для бізнесу, як урядових, так і від міжнародних партнерів. Наприклад, у рамках проєкту єРобота, підприємці та ті, хто планує запустити свій бізнес, отримали 4 млрд грн фінансової підтримки від держави.
Третій компонент – прозорі правила для роботи бізнесу. Ми продовжуємо реформу дерегуляції, спрощуємо та прибираємо неефективні або застарілі дозвільні інструменти. Це значно полегшує й пришвидшує роботу бізнесу.
Нагадаємо, народні депутати — члени Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики на засіданні 26 червня переглянули рішення комітету від жовтня 2022 року про проєкт закону щодо державної підтримки сільського господарства та експорту агропродукції під час воєнного стану (№8025) та деталізували спірні положення.
Також читайте:
