У Молдові молодий овочевий горох продають за ціною спаржі
У ритейлі молдавської столиці триває літній атракціон ексцентричного ціноутворення. Цього разу продавці плодоовочевих бутиків і базарів Кишинева дивують непідготовленого клієнта роздрібними цінами на молодий овочевий горох – 100-120 леїв/кг ($5,61-6,74/кг) у стручках, що в перерахунку на витягнуті зі стручків боби наближається до 500 леїв/кг ($28/кг). Свіжа спаржа на початку сезону коштувала в роздробі трохи дешевше.
Оптової ціни на зелений горошок для ринку “фреш”, як стверджують ринкові торговці, не існує. На відміну від овочевої кукурудзи, урожай якої в Молдові частково реалізується в качанах на плодоовочевих ринках міст, зелений горошок – продукт тільки для переробки: консервування – більше, заморозки – менше. На свіжий ринок потрапляє або горох, вкрадений із промислових плантацій, або випадкові партії продукції, що з якихось причин не надійшли на консервні фабрики. Схоже, нинішнього року почастішали саме такі випадки. Чому ж роздрібна ціна настільки висока?
Ймовірних пояснень – два. По-перше, як зазначено вище, епатувати споживача розмірами роздрібних цін на ранню плодоовочеву продукцію врожаю-2023 у Молдові стало чимось на кшталт “хорошого тону”: перша місцева картопля – 40-45 леїв ($2,24-2,52/кг), перші місцеві томати й огірки – 80-100 леїв/кг ($4,49-5,61/кг), іспанська черешня – 350-400 леїв/кг ($19,66-22,47/кг), перуанська малина – майже 800 леїв/кг ($44/кг). На такому тлі зелений горошок за ціною спаржі виглядає теж майже нормою.
По-друге, дорогий зелений горошок нинішнього року можна списати на нестандартну ситуацію, що виникла на ринку промислового овочевого гороху. Як зазначають переробники, з одного боку, ситуація з виробництвом цієї культури вимушено стабільна, нею зазвичай зайнято не більше 2-2,5 тис. га. Різко скорочувати посівні площі нераціонально, бо в такому разі не вдасться завантажити фабричні лінії переробки до мінімально доцільного рівня. Розширювати посіви теж сенсу немає. Продається молдавський консервований горох здебільшого на російському та білоруському ринках, а логістика в цьому напрямку різко подорожчала. Дуже значно, на 20-40%, подорожчали також виробничі матеріали: насіння, ЗЗР і добрива, скляна і бляшана банка. Крім цього, в Молдові багато переробників промахнулися, закладаючи в собівартість ціни на енергоресурси, які прогнозувалися на дуже високому рівні, зокрема – дизпаливо. У підсумку, в контрактах з фермерами на виробництво овочевого гороху переробники зобов’язалися заплатити високі закупівельні ціни.
Ймовірно, тепер деяким із консервників ці ціни видаються дуже завищеними, вони намагаються їх знизити або брати менше сировини. Можливо, тому фермери частину зеленого горошку намагаються дорого продати на свіжому ринку. За принципом: “один кілограм продам за космічною ціною, два просто віддам, у підсумку – все одно в прибутку”. Враховуючи, що “сезон” таких продажів навряд чи триватиме довше одного-двох тижнів, не виключено, що принцип спрацює.
Також читайте: