У японських вчених стиглість фруктів вимірює лазер та плазмові хвилі
Визначення ступеня стиглості фрукта може виявитися важким завданням для усіх, від фермерів до покупців. Тепер дослідники з Технологічного інституту Шібаура (SIT) в Японії розробили новий високотехнологічний спосіб перевірки, не торкаючись і не пошкоджуючи м’які фрукти, такі як манго. Все, що для цього потрібно, – це лазер і плазмові ударні хвилі.
Нове дослідження було опубліковано в журналі Food.
Щільність – один з найнадійніших індикаторів стиглості, але це забирає багато часу (не кажучи вже про те, що це негігієнічно) для всіх учасників процесу. Крім того, м’які фрукти можуть бути пошкоджені при багаторазових перевірках.
Тому команда розробників нового дослідження вирішила розробити безконтактний метод вимірювання стиглості. Дослідники використовували високоінтенсивний лазер для створення т.з. плазмового міхура на поверхні манго. Коли плазмовий міхур розширюється, він виробляє ударні хвилі, які, своєю чергою, створюють вібрації на фрукті. Інструмент, званий лазерним доплеровським віброметри (LDV), може потім виміряти ці вібрації й зробити висновок про твердість і, відповідно, стиглость фруктів.
Подібні методи використовувалися раніше, наприклад, для перевірки стиглості авокадо, але для цього потрібні були механічні удари по фрукту, що не підходить для більш м’яких фруктів, таких як манго.
Дослідники SIT раніше використовували плазмовий метод для яблук, але, знову ж таки, він не працював з м’якими фруктами, тому що вони не виробляли потрібного типу вібрації. Для цього нового дослідження команда виявила, що плазмові ударні хвилі можуть створювати тип вібрації, званий хвилями Релея, які поширюються тільки по поверхні.
Випробування показали, що ці хвилі Релея все ще можуть вказувати на твердість і стиглість за допомогою LDV. Результати були чіткішими, коли хвилі прямували навколо «екватора» манго, а не вздовж вертикальної осі. Схоже, це через насіння в центрі.
Команда дійсно вказала, що вимірювання можуть бути скинуті через порожнини всередині плоті або через гниття. У майбутній роботі дослідники планують продовжити вивчення того, як обійти ці проблеми, впливаючи на різні частини фрукта і, сподіваюся, поширити цей метод на інші м’які фрукти.
Інші безконтактні методи вимірювання стиглості включають датчики і портативні «електронні носи», які можуть виявляти певні сполуки, що виділяються фруктами в міру дозрівання.
Також читайте: