Україна втрачає мільярди гривень через відсутність належного зрошення
Якби Україні вдалося провести зрошення хоча б на 30% українських земель, ми могли б вийти на такий самий рівень розвитку, як Арабські Емірати.
Таку думку висловив Олексій Зайцев, голова Наглядової ради ТОВ «Агрофірма «Сади України».
«Ми вже давно не переймаємось, коли синоптики помиляються в прогнозах погоди. Вмикати й вимикати опади в потрібний час в агрофірмі можемо самостійно. Постійне підживлення полів дозволяє нашій агрофірмі бити свої ж рекорди врожайності, які вдвічі перевищують показники багатьох інших аграрних компаній», — говорить Олексій Зайцев.
Він вважає, що зрошення є обов’язковою умовою для доброго врожаю в ситуації, коли клімат змінюється в бік потепління. Гордістю ТОВ «Агрофірма "Сади України" й ТОВ «Агрофірма "Українське насіння" є проект зі зрошення, завдяки якому, щороку нарощують площу земель на поливі на 200–300 га і довели їх до 1400 га. Під зрошенням перебувають посіви кукурудзи (і не лише насіннєві, а й товарні), озимої пшениці, сої та гороху.
«Головною проблемою розвитку зрошення як для нашої компанії, так і для інших українських підприємств, є недосконале регулювання відносин між власниками земельних наділів і компанією. Договори оренди мають різні строки дії, власники земельних наділів, знаючи, що земля розташована на зрошуваному полі, або по ній проходить система зрошення, тиснуть на компанію-орендаря. Закон однобічно регулює такі відносини, а компанія, що застосовує іригацію, своєю чергою, не може будувати плани щодо подальшого розширення системи», — пояснив Зайцев.
Багато аграріїв цікавляться зрошенням, оскільки це є прямим шляхом до збільшення врожаїв, а отже, і прибутків. Проте відсутність державних каналів водопостачання та фінансової підтримки унеможливлює розвиток таких програм в Україні. Навіть порахувати площі всіх земель, які можна віддати під зрошення, неможливо. Причина очевидна: немає каналів водопостачання, а будувати свої автономні системи може далеко не кожен підприємець. Утім, формула для обрахунку проста — врожай на ділянках зрошення мінімум удвічі перевищує врожай на богарі. На півдні та сході України площі зрошенням потрібно збільшувати мінімум на 50%, у центрі — на 30–40%.
«Лише порахуйте: за площі земель на зрошенні у 10–12 млн га, середній урожайності кукурудзи у 120–140 ц/га і ціні на зерно $150 тонн Україна може щорічно отримати $13–16 млрд додаткових коштів. І це як мінімум», — резюмував Олексій Зайцев. Як вже писав Agravery.com, за даними Держводагенства, в середньому щороку в Україні при транспортуванні у зрошувальних каналах втрачається від 300 до 500 млн кубічних метрів води. Тобто 23-24% — це втрати на фільтрацію.
Якщо на початку 90-тих років в Україні використовували 10 млрд кубометрів води в рік, то зараз ми використовуємо аж 30-35 млрд. А вартість відновлення зрошувальних систем, за підрахунками фахівців Держводагенства, сягає від 3 до 5 тис. доларів за 1 гектар з урахуванням придбання дощувальних машин.
