Українську картоплю хочуть стандартизувати по європейські, але не на 100%

30.09.2018 08:33, Служба новин
Українську картоплю хочуть стндартизувати по європейські, але не на 100% Рис.1

Українська асоціація виробників картоплі передала Міністерству аграрної політики та продовольства України повний пакет документів із гармонізації європейського та українського законодавства в галузі насіннєвої картоплі, підготовлений фахівцями Інституту картоплярства НААН України. Але запропоновані документи, це не 100-відсоткова копія європейського законодавства, а враховують специфіку вітчизняних природно-кліматичних умов.

Про це повідомляє прес-служба Асоціації.

Йдеться, зокрема, про порівняльні таблиці європейської директиви 2014/20/ЄС «Про визначення класів базової та сертифікованої насіннєвої картоплі Союзу та умов і позначень, що застосовуються до таких класів» до чинного ДСТУ 4013:2001 та Директиви 2014/21/ЄС «Про визначення умов мінімальності та класів Союзу добазової насіннєвої картоплі» до чинного ДСТУ 8243:2015. До них подано рекомендації вітчизняних науковців, які неодноразово узгоджувалися з виробниками насіннєвої картоплі під час засідань спеціально створеної робочої групи.

Також головному аграрному відомству передано готові тексти проектів документів і пояснювальні записки з обґрунтуванням позицій українських картоплярів, які не готові повністю скалькувати європейське законодавство з огляду на специфіку вітчизняних природно-кліматичних умов. Цей нюанс широко обговорювався в наукових колах, зокрема, з провідними фітопатологами Інституту захисту рослин НААН України. 

«У зв’язку з прогресуючою тенденцією до потепління та зростання посушливих періодів під час вегетації картоплі пришвидшується процес екологічного та вірусологічного виродження насіннєвого матеріалу, що обумовлює різке зниження  його продуктивності. Сукупна дія погіршення фітосанітарної ситуації насаджень картоплі, зміна кліматичних умов, відсутність уніфікації системи сертифікації насіннєвої картоплі з країнами ЄС  є вагомою передумовою до зменшення кількості польових поколінь з дев’яти (Положення  імплементуючих Директив ЄС 2014/20 та 2014/21 по насіннєвій картоплі), які практикуються в схемах класифікації країн ЄС до шести  польових поколінь, за рахунок зниження числа  поколінь у добазовому насінництві,  тобто розмноження оздоровленого вихідного матеріалу в полі до 2 років. Відповідно норм національного стандарту  ДСТУ 8243:2015 «Картопля насіннєва. Оздоровлений вихідний матеріал. Технічні умови» (чинний від 2017.04.01) вихідний матеріал, отриманий у закритому грунті дозволяється репродукувати  максимум до другого покоління. Враховуючи значні відмінності агрокліматичних та фітосанітарних умов України в місцях традиційного розміщення основних площ садіння картоплі  пропонуємо кількість польових поколінь добазового насіння  зменшити до двох поколінь», - зазначила заступник директора Інституту картоплярства, канд. с.-г. наук Тетяна Олійник.

За інформацією виконавчого директора УАВК Оксани Руженкової, чимало країн, що не є членами ЄС, не скопіювали 100-відсотково європейське законодавство. Відмінності в регулюванні стандартів до картоплі мають Македонія, Словенія, Угорщина, Румунія, Болгарія тощо, які почули мотивацію власних виробників і зуміли відстояти їхні інтереси перед європейськими колегами.

«Урахування думки українських науковців і виробників ніяким чином не погіршить стосунки України та ЄС, а навпаки продемонструє нашу готовність і надалі дотримуватися доволі жорстких стандартів до насіннєвої картоплі, які наразі в Україні є суттєво суворішими, ніж європейські. Українські картоплярі не вважають за прийнятне понижати вимоги до насіннєвої картоплі, щоб не опустити агрономічний рівень фахових господарств. Ми сподіваємося на допомогу Мінагрополітики в відновленні експорту до ЄС. Прискіпливість до якості українського та імпортованого насіння картоплі – одна із головних складових виробництва якісного товару, який, упевнені, буде гідним потрапити на європейський ринок», - наголосили в УАВК.

Наразі в УАВК чекають чергового засідання робочої групи в Мінагрополітики, щоб почути думку державних чиновників, після чого документи мають бути передані на узгодження в органи стандартизації.

Також читайте:

Джерело: 
Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України та світу на нашій сторінці в Facebook, Twitter Telegram.
Читайте більше новин з розділів: