Унікальна чилійська біла полуниця знаходиться на межі зникнення
Біла полуниця Чилі, що виростає у південних регіонах країни, містить генетичне коріння сучасного садового сорту. На жаль, місцевий унікальний сорт садової ягоди знаходяться на межі зникнення.
Рік у рік посівні площі під ягодою незвичайного кольору скорочуються. Все менше фермерів мають знання з обробітку місцевої полуниці блідо-рожевого кольору.
Збирання врожаю триває п'ять тижнів. Протягом цього періоду у Чилі проводяться фестиваль. Під час свята чилійці готують різноманітні страви з ягоди – десерти, варення та навіть слабоалкогольний напій під назвою клері.
«Біла полуниця – свого роду зв'язок із нашим минулим», - пояснює Крістіан Монсальве, директор з економічного розвитку муніципалітету Пурен, де є найбільша в Чилі кількість полів з місцевою ягодою.
Нині полуниця вирощується лише у двох регіонах та перебуває на межі зникнення.
Біла суниця (Fragaria chiloensis, підвид. chiloensis) була привезена до Європи в 1714 французом Амедеєм Франсуа Фрезье. Потім ягоду схрестили з віргінською суницею (Fragaria virginiana) зі східної частини Сполучених Штатів, створивши садову суницю (Fragaria × ananassa), основну комерційну полуницю, яка повсюдно поширена.
За іронією долі, суниця суниці повернулася в Чилі в 1830 році і поступово витіснила білу полуницю, що вирощується століттями.
Першим ударом по виробництву традиційної ягоди стало закриття 1985 року залізниці Лебу-Лос-Соусес, за якою доставлявся врожай у Консепсьйон, третє за величиною місто Чилі. Розвиток в аграрних провінціях деревообробки призвело до того, що фермери стали закидати обробку полів та шукати роботу у більш високооплачуваній галузі.
Зараз у «полуничній» провінції менше двох десятків сімей поки що, як і раніше, вирощують білу полуницю.
Зміна клімату, що виявляється у вигляді нечастих снігопадів взимку та посух улітку, також призвело до скорочення виробництва ягоди.
Також читайте: