Висоцький: нові нормативні зміни у галузі бджільництва повинні відповідати вимогам ЄС

Зокрема згідно з новими правилами, особи, що застосовують ЗЗР, повинні надати представникам комісії доступ до земельних ділянок для відбору проб

Заходи з профілактики отруєння бджіл, нові вимоги до транспортування бджіл та методику відшкодування збитків, завданих внаслідок збройної агресії рф, обговорили на вебінарі під головуванням першого заступника міністра агрополітики Тараса Висоцьког

Проведення таких тематичних інформаційних вебінарів сприяють розвитку бджільництва. Також це зручний інструмент взаємодії державних органів з пасічниками для вироблення спільних рішень.

Перший заступник міністра агрополітики розповів про алгоритм дій пасічника у випадку отруєння бджіл засобами захисту рослин (ЗЗР). За його словами, в першу чергу, важливо дотримуватися двох правил: по-перше,  пасіка повинна бути зареєстрована – мати паспорт. По-друге, пасічнику треба звернутися з відповідною заявою про отруєння до Комісії. Після чого Комісія із встановлення факту отруєння бджіл проводить відповідні дії і надає рекомендації.

Комісія встановлює причини отруєння бджіл. Зокрема, відбирає проби для проведення лабораторних досліджень. Важливо, щоб доказова база була зібрана, відповідно до закону. Це необхідно, щоб порушник був покараний, – наголосив Висоцький.

Він також зауважив, що згідно з новими правилами, особи, що застосовують ЗЗР, повинні надати представникам комісії доступ до земельних ділянок для відбору проб.

Своєю чергою начальник відділу з питань здоров’я та благополуччя тварин Департаменту держполітики у сфері санітарних та фітосанітарних заходів Мінагрополітики Борис Кобаль повідомив, що на законодавчому рівні Україна повністю адаптувала вимоги ЄС до транспортування бджіл.

Зауважимо, внесок бджіл у запилення садів складає 80-90% від усіх комах запилювачів. Саме завдяки послугам з комерційного запилення врожайність черешні збільшується до 65%, персиків – на 80%. Водночас середня вага плодів персика збільшується на 25%-40%, а малини – на 100%, розповів власник пасіки запилювального направлення з Ізмаїльського району Одещини Денис Терновський.

Так, експерт зауважив, що приємно констатувати що українські аграрії зрозуміли користь комерційного запилення, як гарантії високих врожаїв та отримання великих та красивих плодів. Він подякував американському народу та проекту USAID, що забезпечив фінансування дослідницьких робіт з вивчення ефективності запилення бджолами низки садів України.

Додав, що це дозволило сформувати практичні рекомендації, як для пасічників, що підвозять бджолосім’ї до аграріїв, так і для агрономів, котрі планують стратегію з розміщення бджолосімей в садах і календаря їх використання.

А також акцентував, що комерційне запилення садів – то є наукоємна послуга, що дає стабільно високі результати в порівнянні з помилковими гіпотезами аграріїв. Мовляв, сусідній пасічник трактором завіз причіп з бджолами, або: у нас село за 2 кілометри від саду, сільські бджоли самі долетять та зроблять запилення.

Відповідаючи на запитання, від чого саме залежить максимальна ефективність запилення садів бджолами, Терновський нагадав, що сади зацвітають тоді коли ще прохолодно і земля чорна. В цей момент бджолосім’ї ще слабі, матка не встигла насіяти багато, а зимові бджоли вигодувати нові покоління. Аграрій навпаки бажає отримати потужних запилювачів.

Оскільки він особисто обрав запилювальний напрямок бджільництва, його пасіка зимує та розвивається в Бесарабії на березі Дунаю. Він має ранній та бурхливий розвиток бджолосімей і дуже на цьому концентрується

Бджоли – це суперорганізм, котрий з зими виходить слабим, бурхливо зростає, після чого, якщо не буде регулярного цвітіння, бджолосім’я ділиться навпіл, відпускаючи рій. Саме тому, пасіка, що працює на мед, їй не вигідно зарано стимулювати розвиток бджіл на сади – це дорого та ризиковано. Їх ціль – це акація, або соняшник.

Ми – професійні запилювачі, нас мало цікавить мед. Щойно наші бессарабські бджоли починають літати, ми починаємо програму з штучного стимулювання бурхливого розвитку бджолосімей. Нам потрібно дати бджолам альтернативну реальність того, що прийшла весна та почалося цвітіння. Ще до цвітіння садів нам потрібно згодувати бджолам декілька тонн меду, цукру, японських пробіотиків, амінокіслот, ферментів. Якщо під час запилення ми бачимо що бджоли не забезпечують себе нектаром, ми продовжуємо скормлювати бджолам тони меду та цукру, щоб не допустити роїння.

Крім цього, експерт пояснив, що бджоли – маленькі істоти, котрі не мають розвиненого мозку. Вони працюють по простих та надійних алгоритмах – “виживання при мінімальних витратах енергії”. Бджоли економлять енергію завжди. Тобто, якщо вони мають вибір, вони ніколи не будуть літати далеко, тому, що це довго, ризиковано, та й зношуються крила.

Еволюційно бджоли, що пішли с помірного клімату, вони мали більш стабільний доступ до нектару, вони не люблять літати далеко. Бджоли що пішли з напівзасушливого клімату – змушені літати далі в пошуках нектару.

Саме тому бджоли з італійськими коренями в 5 разів частіше роблять далекі вильоти в порівнянні з більшістю порід бджіл. Саме цей факт дозволяє розставляти вулики з дистанцією в 2 рази більшою ніж с місцевими породами.

Тож він рекомендував агрономам розставляти вулики на відстані не більше ніж 200 м від дерева, а якщо вони хочуть отримати рекордний врожай – взагалі не більше 50 м.

Експерт розповів, що якось розмовляв з пасічниками із США, етнічними українцями із Казахстану, які вивозять бджіл на запилення мигдалю в Каліфорнію. Зазвичай вони ставлять 2,5 сім’ї на гектар, але німецькі фермери ставлять 5 бджолосімей на гектар, і отримує вражаючі результати. І отримує їх вже 7 років, поки вони його запилюють.

До того ж бджоли запам’ятовують місце свого вулика. Якщо ви хочете, щоб ми перевезли бджіл на сусіднє поле, – мінімальна дистанція становить 3 км.

Також експерт пояснив, що зазвичай вартість запилення займає від 7% для вишні, та до 25% – для полуниці.

Також читайте:

• Хлібзавод на Київщині, який було знищено росіянами, нарощує довоєнний рівень виробництва
• Агросектор України потребує автоматизації, роботизації та цифровізації, - думка
• ФАО надасть корми для підтримки виробників лососевих видів риб по всій Україні
• Для ефективної співпраці державі дуже важливо мати з аграріями прямий зв’язок, - Тарас Висоцький