Як британські фермери скорочують витрати на добрива
Пошук альтернативних джерел азоту – переважно тих, які будуть корисними для ґрунту та навколишнього середовища, є пріоритетом для британських фермерів, які прагнуть скоротити використання мінеральних добрив.
Один із методів полягає у використанні постійного ґрунтового покриву з конюшини, яка діє як жива мульча, допомагаючи захистити ґрунт, та пригнічує бур’яни, а також накопичує азот й підвищує родючість культур.
Як пояснює науковець Домінік Амос із Центру органічних досліджень, інтеграція покривних рослин, які підвищують родючість землі, у товарні культури досі не набула широкого поширення у традиційних сільськогосподарських системах, в основному через конкуренцію з цими ж товарними культурами.
«Ідеальна ситуація – це пригнічення бур’янів, але, щоб була не надто сильна конкуренція із зерновими, наприклад, із пшеницею. Досягнення такого балансу може бути складним, тому практика все ще має експериментальний характер.
Жива мульча має виконувати дві ключові функції – боротьба з бур’янами та постачання азоту. Ми знаємо, що покривна культура конюшини здатна робити і те, й інше. Проте кількість азоту, доступного для товарної культури, й досягнутий рівень боротьби з бур’янами залежить від управління полем і сезону», – пояснив науковець.
Фермери, які брали участь у проєкті, використовували суміш дикорослої білої та дрібнолистої конюшини, висіваючи на поля під зерновими культурами навесні 2020 року.
Наступні зернові культури сіяли безпосередньо у посіви у жовтні – озимий овес і жито, відбираючи сорти з урахуванням їх конкурентоспроможності.
«Є відмінності в тому, як росла конюшина в них, через рівень освітленості. Культура реагує на конюшину, виражаючи верхівкове домінування та менше кущіння», – зауважив Домінік Амос.
Для Клайва Бейлі, фермера, який застосовує No-Till, «вирощування» власного азоту має велике значення.
Керуючи системою регенеративного землеробства з 2008 року, він прагне знизити свою залежність від синтетичного азоту та відшукати інші способи підживлення культур, при цьому максимально збільшуючи різноманітність сівозмін.
Фермер зізнався, що перший рік експерименту завершився повним провалом, оскільки конюшина не змогла прижитися на дуже легких ґрунтах посушливою весною.
«Ми намагалися посіяти конюшину на полі озимої пшениці у травні 2020 року, але завадила посуха. Для успішного старту конюшині потрібна волога. На щастя, весна 2021 року видалася іншою. Конюшина прижилася на полі як з озимою пшеницею, так і озимим ячменем. Залишилося почекати результатів, дізнатися реальну кількість азоту, що поставляється, і скоригувати кількість рослин конюшини для прийнятної азотної норми», – розповідає фермер.
Якщо жива мульча з певних причин не підходить, то є інші способи скоротити кількість внесення штучних азотних добрив:
- інгібітори – допомагають або зменшити втрати аміаку, або зменшити втрати при вилуговуванні, уповільнюючи процеси при застосуванні сечовини, яка перетворюється на амоній, а потім на нітрати;
- азотний тестер – портативний прилад для вимірювання точного вмісту азоту в листі зернових культур, що допомагає ощадливому підживленню;
- обробка насіння препаратами на основі ендофітів, що допомагає культурам фіксувати азот та зв’язувати інші поживні речовини з ґрунту;
- листові добрива знижують загальну потребу рослин в азоті при використанні в рамках азотного підживлення за рахунок точної доставки поживної речовини без втрат у ґрунті.
Також читайте: