Як розвиток сільського господарства та зміна клімату впливають на запаси вуглецю в українських чорноземах: результати дослідження
Сектор сільського господарства з одного боку зазнає найбільшого впливу зміни клімату, а з іншого – є значним джерелом викидів парникових газів, які останні 15 років лише зростають.
Аби визначити наскільки пов'язані між собою сільське господарство, зміна клімату і запаси вуглецю в чорноземах України, німецький Фонд Міхаеля Зуккова з червня 2020 року реалізує в Україні проєкт «Запаси вуглецю в українських чорноземах як похідна землекористування та зміни клімату та їх значення для зниження викидів парникових газів». Його результати нещодавно були презентовані в Україні, передає пресслужба Мінекології.
У рамках проєкту виконані дослідження зміни майбутніх запасів вуглецю в чорноземах країни за різних сценаріїв кліматичної кризи та різних методів ведення сільського господарства – від органічного до інтенсивного.
Результати проєкту надають відповіді на питання:
• як можуть змінюватися запаси вуглецю у чорноземах за різних сценаріїв кліматичної кризи?
• як зберегти запаси вуглецю у ґрунтах?
• як зменшення розораності земель та ведення бізнесу по сценарію «зеленої трансформації» вплине на запаси вуглецю в чорноземах?
• як зменшення розораності степу та лісостепу допоможе відновити природні функції ґрунтів і сприятиме збереженню біорізноманіття й адаптації до проявів зміни клімату?
У рекомендаціях для майбутньої сільськогосподарської політики в Україні, йдеться про:
• заохочення фермерів переходити до методів управління орними землями, що сприятимуть накопиченню вуглецю в чорноземах;
• впровадження спільних із ЄС схем сертифікації органічних продуктів. Це дозволить розширити ринок та сприятиме «зеленому зростанню»;
• виведення з використання не менше 5 % чорноземів для пом'якшення песимістичних кліматичних сценаріїв;
• надання карт та даних про накопичення вуглецю в чорноземах через відкриті державні реєстри та бази даних;
• оновлення статистичної інформації про структуру та практику землекористування незалежними, актуальними та точними даними дистанційного зондування;
• запровадження щорічного дистанційного моніторингу сільськогосподарських земель та регулярне картування землекористування на основі європейських проектів CORINE та LUCAS.
Ці рекомендації також будуть використані під час розробки Плану заходів із реалізації оновленого Національно визначеного внеску України. Презентаційні матеріали проєкту доступні за посиланням.
Також читайте: