Найпоширеніші питання по пестицидах та агрохімікатах

Всі препарати, що застосовуються для захисту рослин від шкідників і хвороб, можна розділити на кілька видів за низкою критеріїв.

За хімічним складом:

• неорганічні: сполуки ртуті, міді, барію, фосфору, бору, сірки і т. д.;
• органічні: синтетичні, хлорорганічні і фосфорорганічні, піретроїди, похідні дітіо- і тіокарбамінової кислоти, нітрофеноли і т. д.;
• біогенні – створені на основі продуктів життєдіяльності грибів, бактерій, рослин, вірусів.

За характером дії:

• системні пестициди – препарати, здатні проникнути всередину рослини і знищити шкідливий об’єкт;
• контактні пестициди – чинять негативний вплив на шкідливий організм при безпосередньому контакті.

За способом проникнення:

• кишкової дії – діють на шкідника при поглинанні їм оброблених частин рослини;
• контактної дії – проникають в тканини шкідника через його зовнішні покриви;
• фуміганти – проникають в організм шкідника через його дихальні шляхи.

Кишкові пестициди заражають шкідників при потраплянні з кормами. Контактні препарати отруюють шкідливі організми при безпосередньому контакті з їх тілом.

Системні – внутрішньорослинні пестициди, які проникають у рослину через вегетуючий орган, коріння та насіння.

Фумігант – хімічна сполука у формі отруйних газів чи пари, що потрапляє в організм комахи і тварини через органи дихальної системи, і викликає отруєння.

За гігієнічною класифікацією:

За гігієнічною класифікацією засоби захисту рослин від шкідників і хвороб, бур’янів демонструють ознаки: стійкості, леткості, токсичності, кумулятивності, канцерогенності, тератогенності, ембріотоксичності, алергенності та інші. Такому поділу підлягає діюча речовина і препаративна форма. Зарахування препарату до певного класу здійснюється на основі загальної оцінки усіх властивостей, враховуючи лімітуючий критерій впливу на здоров'я людей. Відповідно гігієнічних класів пестициди діляться на:

• І – надзвичайно небезпечний;
• II – небезпечний;
• III – помірно небезпечний;
• IV – малонебезпечний.

За даною класифікацією речовина, яка не відноситься до перших 3 груп, потрапляє до четвертої. Препарати І класу не рекомендується використовувати в агросекторі.

За високої необхідності другий клас пестицидів можна застосовувати у господарстві, але лише спеціалістом із захисту рослин (чи під його контролем) або особою, яка спеціально підготовлена щодо суворих регламентацій застосування. Препарати з III і IV класів використовують відповідно чинної санітарної норми, інструкцій по використанню, правил експлуатації та рекомендацій.

В організм людини отрутохімікати можуть потрапити через органи дихання, шкіру, шлунково-кишковий тракт. В разі інгаляційного отруєння пестицидами у постраждалого відмічається головокружіння, чхання, кашель, задишка, синюшність шкіряних покровів, блювота, потовиділення, психічне збудження.В тяжких випадках - втрата свідомості, судороги, порушення дихання. При наявності ознак отруєння необхідно терміново викликати лікаря. До його приходу постраждалого вивести із небезпечної зони на свіже повітря, зняти забруднений одяг, вимити водою відкриті ділянки тіла, дають випити 3-4 склянки підсоленої води, визвати штучно блювоту, напоїти теплим чаєм із сухарями. Постраждалого необхідно покласти на живіт, при різкому затрудненні дихання зробити штучне дихання. При потраплянні отрутохімікату на шкіру не можна ці місця розмазувати або втирати, натомість рекомендується змивати струменем води (бажано мильним розчином). Очі промивають водою і 2% (20г на 1л води) розчином харчової соди.

Якщо розчин отрутохімікату потрапив до шлунково-кишкового тракту з’являється нудота, блювота, біль в животі, інтоксикація та зневоднення організму. Постраждалому дають випити декілька склянок води (до 2л), викликати блювоту шляхом подразнення задньої стінки глотки. Після блювоти необхідно дати випити половину склянки води з 2-3 столовими ложками активованого вугілля, а потім прийняти сольове проносне (20г солі на півсклянки води). У всіх випадках обов’язково необхідно звернутись до лікаря.

Пестициди — токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається шкоди матеріальним цінностям, а також гризунів, бур’янів, деревної, чагарникової рослинності, засмічуючих видів риб.

Агрохімікати — органічні, мінеральні і бактеріальні добрива, хімічні меліоранти, регулятори росту рослин та інші речовини, що застосовуються для підвищення родючості ґрунтів, урожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості рослинницької продукції (Закон України «Про пестициди та агрохімікати»).

Пестициди, якими користуються в сільському господарстві для боротьби з шкідниками і хворобами рослин і тварин, належать до різних груп хімічних сполук. Застосовують їх на багатьох етапах сільськогосподарського виробництва.

Залежно від сфери впливу всі засоби ділять на такі категорії:

• Гербіциди — борються з бур'янами та іншими рослинами, які виросли несанкціоновано,
• Інсектициди — захист культурних рослин від комах–шкідників,
• Акарициди — дієві препарати проти кліщів,
• Фунгіциди — засоби, що вибірково діють проти грибків та їхніх спор,
• Родентициди борються з гризунами-шкідниками,
• Бактерициди — препарати, що борються із хвороботворними бактеріями,
• Протруйники — застосовуються, щоб знезаразити насіннєвий матеріал, розсаду, бульби.

Визначивши проблему, можна легко підібрати необхідний агрохімікат, який не тільки допоможе позбутися від виниклої проблеми, але і врятувати урожай і підвищити якість вирощуваної продукції.

 Діяльність, пов'язана з пестицидами, регламентована Законом України “Про пестициди та агрохімікати”, Законом України “Про захист рослин”, Законом України “Про бджільництво”, Державними санітарними правилами “Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві”, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03.08.1998 № 1 (ДСП 8.8.1.2.001-98), Державними санітарними правилами авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.1996 № 382.

З метою недопущення порушень санітарного законодавства під час проведення польових робіт та уникнення численних скарг від громадян та господарів щодо порушення санітарних правил при використанні засобів захисту рослин (недодержання розривів від полів, що обробляються до інших об'єктів, відсутності завчасного інформування про проведення обробок в денний час доби, використання неякісних, фальсифікованих засобів захисту рослин та інше) у 2021 році доводимо до Вашого відома, що відповідно до вищезазначених законодавчих актів діють наступні вимоги до суб'єктів господарювання, підприємств всіх форм власності, які використовують пестициди:

• забороняється провадження господарської діяльності з торгівлі та використання пестицидів та агрохімікатів до їх державної реєстрації;
• до всіх видів робіт, пов’язаних із застосуванням пестицидів, допускаються особи, що пройшли медичний огляд, спеціальну підготовку та мають відповідні посвідчення, допуск та наряд на виконання робіт з пестицидами та забезпечені засобами індивідуального захисту (спеціальний одяг і спецвзуття, засоби захисту рук, органів дихання, зору);
• виконання всіх робіт з пестицидами і протруєним насіннєвим матеріалом обов’язково повинне реєструватися в спеціальних журналах;
• у зоні роботи з пестицидами необхідно обладнати місця для відпочинку і вживання їжі (не ближче 200 м від межі застосування пестицидів), які забезпечуються бачками з питною водою, рукомийником і медичною аптечкою;
• завчасно, але не менше ніж за дві доби до початку проведення кожної хімічної обробки, адміністрація господарств сповіщає населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь та об’єктів про місця, терміни і методи застосування пестицидів (наприклад, інформуючи про це в місцевій пресі, по радіо, направити повідомлення до органів місцевого самоврядування та організувати розміщення оголошень в місцях масового перебування населення);
• у період проведення робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи;
• при вентиляторному обприскуванні зона санітарного розриву від населених пунктів, тваринницьких комплексів, місць проведення ручних робіт по догляду за сільгоспкультурами, водойм і місць відпочинку повинна бути не менше 500 м, при штанговому і гербігації дощуванням - 300 м;
• всі роботи з пестицидами слід проводити в ранкові (до 10) і вечірні   (18-22) години при мінімальних повітряних потоках;
• господарства повинні бути забезпечені пересувними агрегатами для приготування розчинів і заправки обприскувачів;
•  майданчики розчинних вузлів і пунктів повинні мати тверде покриття з забезпеченням стоку поверхневих вод в спеціальні бетоновані резервуари;
• категорично забороняється приготування розчинів пестицидів безпосередньо у полі без засобів механізації;
• до місць обробок розчини пестицидів повинні доставлятися в спеціальних ємкостях, заправка і завантаження апаратів не повинні супроводжуватися протіканням або розсипанням пестицидів.

Відповідальність за порушення санітарних норм під час зберігання і застосування пестицидів і мінеральних добрив передбачена статтею 42 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також ст. 325 Кримінального кодексу України.

За будь-якої роботи з пестицидами на місці її проведення слід мати аптечку першої долікарської допомоги За перших ознак отруєння – запаморочення, нудоти, головного болю – слід негайно надати потерпілому першу допомогу, не очікуючи медичного працівника. Насамперед потрібно вивести постраждалого на свіже повітря, потім зняти з нього спецодяг, захистивши свої руки гумовими рукавичками. Якщо препарат потрапив в організм через шлунково-кишковий тракт, варто напоїти потерпілого водою, краще теплою, або слабкорожевим розчином марганцевокислого калію, розчином гірчиці (1 чи 0,5 чайної ложки на склянку води) і штучно викликати блювання. У разі запаморочення викликати блювання не можна. Після блювання слід випити 0,5 склянки води з 2–3 столовими ложками активованого вугілля чи 2–3 яєчних білки на 1 л води, суспензію крохмалю з водою. Після видалення отруйної речовини зі шлунка потрібно випити сольовий проносний засіб (20 г гіркої солі на півсклянки води). У разі потрапляння в шлунок рідкого аміаку слід провести промивання 1–2%-м розчином оцтової кислоти. Якщо отруєння хімікатами сталося через дихальні шляхи (кашель, ядуха, синюшність), треба зробити теплі інгаляції 2%-м розчином питної соди (за отруєння аміаком – 1–2%-м розчином оцтової чи лимонної кислоти). У разі сильного кашлю та спазмів у горлі слід прийняти 1 пігулку від кашлю, що містить кодеїн фосфату, шию обв’язати чимось теплим. Якщо сталося порушення або зупинилося дихання, треба зробити штучне дихання, у разі ядухи – забезпечити вдихання кисню з кисневої подушки, допоки не зменшаться посиніння та ядуха. У разі потрапляння препаратів в очі їх слід ретельно промити водою чи 2%-м розчином питної соди або борної кислоти, за ураження очей аміаком – 0,5%-м розчином галуну, якщо є різкий біль – закапати 1–2 краплі 30%-го розчину альбуциду. Якщо пестицид потрапив на шкіру, його слід негайно змити водою або, не розмазуючи, зняти ватою, марлею, а потім обмити водою з милом. У разі ураження шкіри аміаком – обмити обпечені ділянки водою, накласти примочки з 5%-го розчину оцтової або лимонної кислоти. У разі запаморочення потерпілому слід дати понюхати вату, змочену нашатирним спиртом, можна розтирати шкіру в ділянці скронь. У разі зупинки дихання слід зробити штучне. Якщо дихання хрипке, штучне дихання робити не можна. За послаблення серцевої діяльності треба зробити масаж серця через грудну клітку. Якщо  з’явилися судоми, потрібно вивести хворого на чисте повітря.

В разі інгаляційного отруєння пестицидами у постраждалого відмічається головокружіння, чхання, кашель, задишка, синюшність шкіряних покровів, блювота, потовиділення, психічне збудження.В тяжких випадках - втрата свідомості, судороги, порушення дихання. При наявності ознак отруєння необхідно терміново викликати лікаря. До його приходу постраждалого вивести із небезпечної зони на свіже повітря, зняти забруднений одяг, вимити водою відкриті ділянки тіла, дають випити 3-4 склянки підсоленої води, визвати штучно блювоту, напоїти теплим чаєм із сухарями. Постраждалого необхідно покласти на живіт, при різкому затрудненні дихання зробити штучне дихання. 

 Якщо розчин отрутохімікату потрапив до шлунково-кишкового тракту з’являється нудота, блювота, біль в животі, інтоксикація та зневоднення організму. Постраждалому дають випити декілька склянок води (до 2л), викликати блювоту шляхом подразнення задньої стінки глотки. Після блювоти необхідно дати випити половину склянки води з 2-3 столовими ложками активованого вугілля, а потім прийняти сольове проносне (20г солі на півсклянки води). У всіх випадках обов’язково необхідно звернутись до лікаря. 

При потраплянні отрутохімікату на шкіру не можна ці місця розмазувати або втирати, натомість рекомендується змивати струменем води (бажано мильним розчином). Очі промивають водою і 2% (20г на 1л води) розчином харчової соди.  

Підприємства, установи й організації зобов’язані вести облік наявності та використання пестицидів відповідно до Порядку державного обліку наявності та використання пестицидів і агрохімікатів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 1995 р. № 881. Такий облік ведуть у прибутково-видаткових книгах (журналах), де має бути зазначено:

• назву пестициду, агрохімікату;
• дату надходження й дату використання чи реалізації;
• назву документа, за яким надійшов, використаний, реалізований пестицид, агрохімікат;
• масу наявного пестициду, агрохімікату (кілограмів, тонн);
• залишок пестициду, агрохімікату після використання, реалізації (кілограмів, тонн).

Прибутково-видаткова книга (журнал) зберігається у власника пестицидів, агрохімікатів. Підприємства, установи, організації до 10 січня наступного року подають статистичну звітність про наявність і використання пестицидів й агрохімікатів за затвердженими Державною службою статистики формами Державній фітосанітарній інспекції. Украй важливе значення мають облік і документування операцій із використанням пестицидів. У господарствах слід вести записи, що підтверджують безпечність використання пестицидів, зокрема про:

• облік карти полів для відстежування історії сівозмін і їх оброблення (розпилення пестицидів);
• дату й час внесення пестицидів;
• застосовані хімікати та їх обсяг; культуру/шкідника та район розпилення;
• погодні умови, за яких вносили пестициди; опис обладнання й умов його експлуатації.

Працювати з пестицидами в саду, на городі чи в полі не допускається при температурі повітря вище 20°С, після випадання осадів, роси. З метою недопущення отруєнь людей від вживання фруктів і овочів, оброблених пестицидами не можна перевищувати норми витрати препаратів, кратність обробки ними рослин та термін, який має бути витриманий до збору врожаю. Наприклад, обробку картоплі препаратом “банкол” слід припинити за 20 днів до збирання врожаю, обробку препаратом “арріво” слід припинити за 25 днів до збору урожаю винограду, яблук та за 20 днів до збору картоплі, баштанних культур. Пористі ягоди (полуницю, малину), а також салат, петрушку, кріп взагалі заборонено обробляти так як вони посилено поглинають отрутохімікати. Якщо ці культури ростуть під деревами їх ретельно накривають плівкою під час застосування отрутохімікатів.

Для тих, хто користується пестицидами необхідно запам’ятати: 

      -використовуйте пестициди суворо за призначенням;

      -ретельно витримуйте строки застосування їх і безпечні строки збору врожаю;

       -при обробці своїх городів і ділянок користуйтесь респіраторами, стежте     за ними, щоб пестициди не потрапляли на шкіру, в дихальні шляхи;

      -після обробки ретельно вимийте руки з милом, шию, а краще - прийміть  душ, прополощіть порожнину рота, горло;

      -одяг, в якому проводили обробку пестицидами, треба ретельно витрусити і випрати в розчині мила або пральному порошку і соди;

    -не допускати дітей на оброблені пестицидами ділянки, не проводьте обробки в їх присутності, не зберігайте отруту в пляшках з під напоїв, які приваблюють дітей, ретельно ховайте отруту в місцях недосяжних для дітей.

• Відстань до джерел водопостачання – 500 м (штангове обприскування) та 1000 м при авіаційному.
• Захисна зона малих річок, водостоків та водойм регулюється відповідними службами та становить 20-100 м.
• Санітарна зона рибогосподарських водойм при авіаційному обприскуванні – 2000 м.
• Зона санітарного розриву від інших водойм, населених пунктів, місць відпочинку тощо – 300 м (штангове обприскування).
• Відстань від заправних станцій, розчинних вузлів та майданчиків для протруювання до поверхневих водойм – 200-500 м.
• Відстань до житлових територій – 300 м при штанговому обприскуванні.

• використання препарату на незареєстрованих культурах;
•  використання не відповідно до рекомендацій, зазначених на етикетці (недотримання періоду очікування до збору врожаю, інтервалів між обприскуваннями, рекомендованих норм та періодів внесення);
• використання препаратів сумнівної якості або підроблених препаратів;
•  знесення при обприскуванні з сусідніх оброблених полів;
•  аномальні кліматичні або агрономічні умови.

• Читайте етикетку препарату та не порушуйте вказівок у ній.
• Завжди за будь-якої операції  з засобами захисту рослин використовуйте  засоби індивідуального захисту.
• Дотримуйтесь регламентних відстаней до екологічно-чутливих об'єктів і житлових зон.

Належне зберігання пестицидів й інших агрохімікатів є вкрай важливим чинником мінімізації негативного впливу на довкілля.Зберігання пестицидів, як і будь-яких хімікатів, потребує особливих умов. Деякі з них є вкрай небезпечними для людей і тварин. Окрім того, у разі порушення правил зберігання, температурних режимів вони можуть псуватися й втрачати свої властивості. Найшкідливішими для пестицидів є низькі температури. Під їхнім впливом може відбутися розшарування, випадання осаду, що, врешті-решт, призводить до закупорювання розпилювачів і фільтрів обприскувачів. Виробники пестицидів радять зберігати їхню продукцію в щільно закритих оригінальних упакуваннях і не використовувати тару з-під хімікатів повторно. Зберігання пестицидів на непаспортизованих складах заборонено законом. У побутових умовах зберігати пестициди потрібно герметично упакованими, в недоступних для дітей місцях, а ще доцільніше – під замком. Не можна залишати приготовані розчини для повторних обробок.

Потрійне промивання тари необхідно робити відразу після спорожнення контейнера під час підготовки робочого розчину для обприскування задля того, аби використати увесь його вміст за цільовим призначенням, а також для того, щоб на внутрішні стінки контейнеру не налипали залишки препарату. Адже залишки пестицидів, які можуть затвердіти або прилипнути до стінок контейнера, або його кришки, набагато важче видалити. Саме тому найлегшим способом є негайне промивання контейнеру, поки пестициди перебувають у рідкій формі.

Потрійне промивання – це найбільш практичний метод, який використовується у випадку відсутності спеціального обладнання для механічного промивання тари. Цей метод може використовуватися для очищення контейнерів усіх розмірів, але методики для малих контейнерів, які можуть бути промиті в руках, та великих контейнерів, які є завеликими, щоб тримати їх в руках, відрізняються.

• Злийте залишок речовини в пристрій для її застосування або змішувальний бак і почекайте щонайменше 30 секунд, доки речовина почне стікати зі стінок контейнера.
• Наповніть контейнер на чверть чистою водою.
• Надійно закрийте його кришкою.
• Струсіть і переверніть контейнер, щоб вода потрапила в усі щілини всередині контейнера.
• Вилийте воду з контейнера в пристрій для її застосування чи змішувальний бак або збережіть її для дальшого використання чи утилізації.
• Почекайте щонайменше 30 секунд, доки вода почне стікати зі стінок контейнера.
• Повторіть цю процедуру ще щонайменше двічі для повного очищення контейнера.

На ринку дрібнофасованих ЗЗР представлені різні фірми-виробники і дистриб’ютори. З огляду на високий попит водночас із торгівлею доброякісною продукцією процвітає торгівля фальсифікатом. На жаль, багато покупців з різних причин (значно нижча ціна, відсутність інформації про продукт тощо) віддають перевагу підробкам. Купуючи фальсифікат, Ви наражаєтесь на значні ризики, а саме: 

• забруднення продуктів харчування небезпечними речовинами;
• забруднення ґрунту, води;
• вплив на здоров’я працюючих;
• часткова або повна втрата врожаю.

Щоб уникнути придбання фальсифікованого продукту, радимо купувати препарати у спеціалізованих магазинах із продажу засобів захисту рослин та насіння. У разі виникнення сумнівів щодо оригінальності продукції, обов’язково зберігайте касовий або товарний чек та упаковку від насіння, засобів захисту рослин. Чек — це документ, який потім можна пред’явити в будь-якій інстанції, щоб довести свою правоту. Не соромтеся поцікавитися у продавців наявністю Сертифікату якості на препарат (номер партії на сертифікаті повинен збігатися з номером на упаковці препарату).

• Порожні контейнери з-під пестицидів можна ефективно промивати різними способами:
• Промивання під тиском з використанням розпилювального обладнання
• Потрійне промивання без використання спеціального обладнання
• Система вбудованого промивання (просто в промисловому розпилювальному обладнанні, встановленому на тракторах)

Щороку навесні з початком сільськогосподарського сезону пожвавлюється реалізація пестицидів й агрохімікатів. Як же зорієнтуватись у великому різноманітті яскравих пакетиків із хімікатами та уникнути ризику придбання некондиційних (не придатних для використання) пестицидів та агрохімікатів? Відповідно до чинного законодавства допускається обіг пестицидів й агрохімікатів, занесених до Державного реєстру пестицидів і дозволених для поширення в Україні. На ринку України реалізуються понад 900 препаратів для захисту рослин. Однак чи всі вони безпечні для здоров’я людини та довкілля? Купуючи пестицидний препарат, слід приділяти увагу сертифікації продукції. До реалізації допускаються лише препарати, що пройшли Державну реєстрацію, мають на те відповідне посвідчення й дозволені до роздрібної торгівлі. Товар має бути герметично упакований із зазначенням на пакувальній тарі всієї інформації щодо виробника; в інструкції з використання мають бути зазначені застережні заходи, методи надання першої медичної допомоги в разі виникнення отруєння, час очікування, після якого можна споживати продукцію.

Пестициди можуть нашкодити культурам, а можуть і абсолютно ніяк не вплинути. Тому купити ЗЗР варто саме якісні у перевірених продавців. Обираючи дешевизну і доступність підроблених препаратів, необхідно пам'ятати – скупий платить двічі. Не очікуйте високої якості, купуючи дешевий ЗЗР. Ціна препарату від невідомого виробника може бути привабливою, але не відповідною.

З іншого боку, перед купівлею засобу потрібно чітко розуміти характер проблеми, яку він повинен вирішити, щоб не нашкодити посівам. Та важливо не забувати про правильне дозування препарату та рекомендації використання від виробника. В іншому разі можна втратити значні посівні площі.

Для сільгоспвиробників складним завданням є вибір засобів захисту рослин. Склад, об’єкт захисту, механізм дії у товарів може бути подібним. На українському ринку пропонують велику кількість ЗЗР зарубіжного виробництва. Тому наші фахівці готові допомогти вам обрати правильний продукт серед представлених, та саме той засіб, який продемонструє високий захист ваших культур.