Аґрусовий блідоногий пильщик

Офіційна назва: 
Аґрусовий блідоногий пильщик
Назва російською мовою: 
Бледноногий крыжовниковый пилильщик.
Назва латиною: 
Pristiphora pallipes Lep..
Зовнішній вигляд: 

Імаго самка завдовжки 5 - 6 мм, чорна, лише верхня губа, крилові кришечки й ноги жовтуватобілі, вусики 9членикові, чорні. Яйце розміром 1 - 1,2 мм, світложовте. Несправжня гусениця – до 12 мм, жовтуватозелена з буруватожовтою головою, черевцевих ніг 7 пар. Кокон літніх особин – 7 - 8 мм, зеленуватожовтий або білуватий, зимуючих особин – темнобурий.

Розвиток: 

Зимують еонімфи в темнобурих блискучих коконах у ґрунті на глибині 2 - 3 см, найчастіше між товстим корінням біля основи куща. В квітні заляльковуються. У травні, на початку бутонізації та появи листків на аґрусі й червоній смородині починається літ. Пильщики вологолюбні й гинуть за відносної вологості повітря нижче 60 %. Потурбовані личинки І - ІІ віків підіймають догори задню половину тіла, старшого віку – згортаються в кільце і падають на землю. Личинки проходять п’ять віків і завершують розвиток упродовж 20 - 25 діб. Личинки літніх поколінь утворюють білуваті й зеленуватожовті кокони поміж листків, рідше – в ґрунті. Личинки останнього віку переходять у ґрунт, де на глибині 2 - 3 см утворюють кокон і залишаються в ньому до весни. В Україні розвивається 3 - 4 покоління. У 2 - 3му поколіннях частина личинок впадає в діапаузу. Після виходу самки починають відкладати яйця, розміщуючи їх у надрізи»кишені» вздовж країв молодих листків. Плодючість – 50 - 60 яєць. Самці трапляються дуже рідко, тому із незапліднених яєць розвиваються самки. Через 6 - 9 діб відроджуються личинки, які вигризають у листках дрібні отвори, середнього і старшого віків – з’їдають листки повністю, залишаючи лише центральну жилку. На молодих пагонах личинки часто пошкоджують точку росту. Вдень личинки тримаються на нижній поверхні листка.

Пошкоджують: 

Пошкоджує аґрус, червону, білу й золотисту смородину.

 
Природні вороги: 
Відкладеними яйцями й личинками пильщика живляться багато хижих комах, а також деякі комахоїдні птахи, особливо синиці велика і блакитна. Несправжніх гусениць заражають їздці з родини іхневмонід – Polyblastus strobilator Thunb., P. melanostigmus Holmgr., Erromenus calcator Miill., з родини птеромалід – Euderus albitarsis Zett., з родини браконід – Ichneutes brevis Wesm., I. reunitor Nees., мухитахіни – Compsilura concinnata Mg., Blondelia nigripes Fll.
Поріг шкідливості: 

10 - 12 несправжніх гусениць на 100 листків

Поширення: 

Трапляється повсюдно.

Заходи захисту: 

Осінній і літній обробіток ґрунту в міжряддях і під кущами смородини та аґрусу. Економічний поріг – 10 - 12 несправжніх гусениць на 100 листків при заселенні 15 - 20 % кущів. У разі перевищення економічного порогу шкодочинності шкідника – обробка біопрепаратами або інсектицидами під час відродження личинок. При значній чисельності пильщика може бути проведена друга обробка біопрепаратами або інсектицидами після збирання врожаю ягід для знищення літньоосінніх його поколінь.