Червоносмородинний жовтий пильщик

Червоносмородинний жовтий пильщик
Червоносмородинний жовтий пильщик
Червоносмородинний жовтий пильщик
Червоносмородинний жовтий пильщик
Офіційна назва: 
Червоносмородинний жовтий пильщик
Назва російською мовою: 
Красносмородинный желтый пилильщик.
Назва латиною: 
Nematus ribesii.
Зовнішній вигляд: 

У самки чорна голова, очі з жовтою облямівкою; груди іржаві з чорним малюнком; черевце і ноги жовті; самець чорний, лише груди і низ черевця жовті, довжина 6 - 8 мм. Яйце розміром 1 - 1,5 мм, видовженоовальне, свіжовідкладене – молочнобіле. Личинка завдовжки 15 - 17 мм, тіло сіруватозелене, з великими плямами, голова чорна. Кокон – 7 - 8 мм, коричневочорний.

Розвиток: 

Зимують личинкиеонімфи в коконах у ґрунті на глибині 5 - 8 см, біля основи кущів. Там само наприкінці квітня – на початку травня відбувається заляльковування, яке розтягується до 30 - 40 діб. Через 15 - 25 діб виходять імаго. Самка відкладає яйця щільними рядами вздовж товстих жилок на нижньому боці листка. Плодючість – 100 - 150 яєць.
Через 7 - 12 діб відроджуються несправжні гусениці, які тримаються групами.
отурбовані личинки Sподібно згинаються, підіймаючи задній кінець догори, і цим же кінцем падають на землю. За час свого розвитку (15 - 25 діб) несправжні гусениці п’ять разів линяють. Завершивши живлення, переходять у ґрунт на коконування. У літніх поколінь через 15 - 20 діб із лялечок виходять імаго. Личинки останнього покоління, завершивши розвиток, залишаються на зимівлю. Розвиток одного покоління триває 28 - 35 діб. В Україні розвивається три, рідше чотири покоління. З кожним новим поколінням частина особин залишається в стані діапаузи до 1 - 2 років.Потурбовані личинки Sподібно згинаються, підіймаючи задній кінець догори, і цим же кінцем падають на землю.
За час свого розвитку (15 - 25 діб) несправжні гусениці п’ять разів линяють. Завершивши живлення, переходять у ґрунт на коконування. У літніх поколінь через 15 - 20 діб із лялечок виходять імаго. Личинки останнього покоління, завершивши розвиток, залишаються на зимівлю. Розвиток одного покоління триває 28 - 35 діб. В Україні розвивається три, рідше чотири покоління. З кожним новим поколінням частина особин залишається в стані діапаузи до 1 - 2 років.

Пошкоджують: 

Пошкоджує червону й білу смородину, аґрус. Личинки І - ІІ віків скелетують листя, середніх віків – прогризають отвори, останнього віку – грубо об’їдають листки, залишаючи лише товсті жилки.

 
Природні вороги: 
Чисельність пильщика знижують понад 70 видів хижаків і паразитів. Яйцями живляться хижі клопи, золотоочки, жужелиці, заражає трихограма – Trichogramma minutum Rieley. Личинок заражають їздці з родини іхневмоніди – Eridolius frigidus Hlgs., Hypsantys lituratorus L., Erromenus calcatorus L., Mesoleius armillatorius Grav., Perilissus limitaris Grav., Obtesis nigrocinctus Grav.; з родини браконіди – Ichneutes brevis Wesm., I. reonitor Nees., Pygostolus sticticus F.; мухитахіни – Bessa selecta Mg., Medina flavicans Gouz. та ін.
Поріг шкідливості: 

10-12 несправжніх гусениць на 100 листків призаселенні 15-20 % кущів.

Поширення: 

Трапляється на Поліссі, в Лісостепу, Карпатах.

Заходи захисту: 

Осінній і літній обробіток ґрунту в міжряддях і під кущами смородини та аґрусу. Економічний поріг – 10 - 12 несправжніх гусениць на 100 листків при заселенні 15 - 20 % кущів. У разі перевищення економічного порогу шкодочинності шкідника – обробка біопрепаратами або інсектицидами під час відродження личинок. При значній чисельності пильщика може бути проведена друга обробка біопрепаратами або інсектицидами після збирання врожаю ягід для знищення літньоосінніх його поколінь.