Дубовий похідний шовкопряд

Дубовий похідний шовкопряд
Дубовий похідний шовкопряд
Дубовий похідний шовкопряд
Дубовий похідний шовкопряд
Дубовий похідний шовкопряд
Дубовий похідний шовкопряд
Офіційна назва: 
Дубовий похідний шовкопряд
Назва російською мовою: 
Дубовый походный шелкопряд.
Назва латиною: 
Thaumetopoea processionea.
Короткий опис: 

Крім шкоди, якої завдають гусениці брунькам і листю дуба, в районах масового розмноження шкідника (Одеська, Закарпатська, Вінницька області) часто спостерігаються захворювання худоби і навіть людей, що спричинюються пекучими волосками гусениць, які розносяться вітром і потрапляють на слизові оболонки очей, рота й дихальних шляхів.

Зовнішній вигляд: 

Метелик з розмахом крил 22 - 32 мм; передні крила коричневосірі з трьома чорносірими поперечними смугами та нечіткою серединною плямою; по краю крила світла хвиляста лінія, задні крила жовтуватобілі з темною перетинкою. Яйце розміром до 1 мм, кругле, дископодібне, світлосіре; яйцекладка має вигляд прямокутного щитка з рядами яєць, що просвічуються. Гусениця завдовжки 20 - 30 мм, темносіра, по боках білувата, з двома рядами оранжевих бородавок, що мають довгі волоски; на тілі є ряд пекучих волосків. Лялечка завдовжки 12 - 12,5 мм, вохряножовта, в коконі.

Розвиток: 

Зимують яйця на корі гілок і стовбурів. Наприкінці квітня – на початку травня відроджуються гусениці. Живуть гуртом. Спочатку пошкоджують бруньки, пізніше об’їдають листя у нічний час. Вдень знаходяться у сховищах. Увечері переповзають у крону правильними рядами – «строєм». Вранці таким самим способом повертаються у сховище. Під час переходів попереду повзе одна гусениця, слідом – по дві в ряд, до кінця колона звужується. Похідна колона залишає за собою павутинний слід. Гусениці проходять 6 віків і розвиваються впродовж 65 - 80 діб. Скинуті під час линянь шкірки й накопичені екскременти перетворюють сховище з листя на великий клубок, всередині якого гусениці коконуються, розміщуючись рядами. Заляльковуються в липні – на початку серпня. Через 20 - 40 діб вилітають метелики. Самки відкладають весь запас яєць на гладеньку кору гілок і стовбурів рівними рядками у вигляді прямокутної групи. Плодючість – у середньому 160 яєць (від 80 до 230). Кладка вкривається виділеннями, що утворюють прозору плівку.
Ембріональний розвиток відбувається восени; утворені в яйцевій оболонці гусениці впадають у діапаузу і відроджуються тільки навесні. За рік розвивається одна генерація.

Пошкоджують: 

Пошкоджує дуб, зрідка інші листяні породи.

 
Природні вороги: 
Чисельність похідного шовкопряда обмежують комахипаразити і хижаки, що налічують понад 120 видів. На гусеницях і лялечках паразитують: їздці з родини іхневмонід – Pimpla instigator F., P. turionellae L., Theronia atalantae Poda.; браконід – Meteorus versicolor Wesm., Apanteles ruficrus Hal., A. picipes Bouche; мухтахін – Comsilura concinnata Mg., Carcelia processioneae Ratz., Bessa fugax Rd., Zenillia libathrix Panz. та ін. Гусеницями похідного шовкопряда активно живиться красотіл великий – Calosoma sicophanta L. У роки з підвищеною вологістю спостерігається масова загибель шкідника від хвороб.
Поширення: 

Поширений у південнозахідних областях України.

Заходи захисту: 

В осередках масового розмноження – знищення яйцекладок змочуванням їх дизельним паливом. При чисельності, що перевищує 1 - 3 гусениці на 1 м гілок, або при пошкодженні понад 10 % листя – обробка дерев біопрепаратами чи інсектицидами.