Грушевий плодовий пильщик

Офіційна назва: 
Грушевий плодовий пильщик
Назва російською мовою: 
Пилильщик грушевый плодовый.
Назва латиною: 
Hоplocampa brevis Klug..
Зовнішній вигляд: 

Імаго завдовжки 4 - 5 мм; забарвлення рудуватожовте з легким почорнінням у верхній частині грудей і черевця; птеростигма на прозорих крилах жовтувата. Яйце розміром 0,6 мм, білувате, блискуче. Личинка завдовжки до 10 мм, жовтуватобіла, голова жовтувата з бурою плямою зверху. Лялечка – 6 - 7 мм, біла, в щільному овальному коконі.

Розвиток: 

Зимують личинки в коконі в ґрунті на глибині 5 - 15 см, окремі особини – до 20 - 25 см. Заляльковуються при прогріванні ґрунту до 7 °С на глибині 10 см, що збігається в часі з початком набрякання бруньок груші. До 20 % личинок, які перезимували, залишаються в діапаузі до наступного року. Через 11 - 14 діб після початку заляльковування виходять імаго – у період відокремлення бутонів груші. Літ дружний і триває 15 - 17 діб. Самці трапляються рідко, у зв’язку з чим спостерігається партеногенез. Із незапліднених яєць розвиваються самки. Упродовж 4 - 6 діб самки живляться нектаром і пилком кісточкових порід і дикої груші, які рано цвітуть. Яйця відкладають у надрізи, зроблені за допомогою яйцекладу в тканині оцвітини, квітколожа, біля основи чашолистків, по одному в бутон. Плодючість – 30 - 40 яєць.
У яєчниках самки, яка щойно вийшла, міститься в середньому 19 яєць. У зв’язку з поступовим дозріванням яєць тривалість їх відкладання розтягується до 10 - 14 діб. Відкладання яєць відбувається чітко у межах фенофази відокремлення і забарвлення бутонів груші. Тому воно починається на ранніх і завершується на пізніх сортах груші. Через 6 - 8 діб відроджуються личинки, які, не виходячи на поверхню, прогризають кільцеподібний хід – міну біля основи чашечки, а після першого линяння проникають у зав’язь плода. У насінній камері личинка з’їдає зачатки насіння і всю серцевину, після чого здійснює ще три переходи з плода в плід. Личинка розвивається 20 - 34 доби, в середньому 26 діб, проходячи за цей період п’ять віків. Завершивши живлення, личинка прогризає вихідний отвір і переходить у ґрунт на коконування, де й залишається до весни наступного року. Генерація однорічна. Пошкоджені плоди обпадають.

Пошкоджують: 

Значної шкоди завдає груші у Закарпатті, Криму та степовій зоні України.

 
Природні вороги: 
Чисельність грушевого плодового пильщика знижують ті самі ентомофаги, що й яблуневого плодового пильщика.
Поріг шкідливості: 

Відокремлення бутонів – 10 імаго на 10 гілок (одне дерево); цвітіння – 3 - 5 яєць на 100 квіток.

Поширення: 

Трапляється повсюдно.

Заходи захисту: 

Перед завершенням живлення личинок – культивація з метою розпушування шару ґрунту в міжряддях і пристовбурних кругах на глибину 9 - 11 см з тим, щоб основна маса шкідника зосередилась на цій глибині. Наступне розпушування ґрунту із захоплюванням цього шару призводить до значної загибелі шкідника. Економічний поріг шкодочинності: відокремлення бутонів – 10 імаго на 10 гілок (одне дерево); цвітіння – 3 - 5 яєць на 100 квіток; після обсипання пелюсток – три личинки на 100 плодів. Найефективніше обприскування інсектицидами під час масового льоту пильщика – у період розпушування бутонів яблуні літніх сортів.

Рекомендовані препарати