Кукурудзяний гнойовик

Кукурудзяний гнойовик
Кукурудзяний гнойовик
Кукурудзяний гнойовик
Кукурудзяний гнойовик
Кукурудзяний гнойовик
Офіційна назва: 
Кукурудзяний гнойовик
Назва російською мовою: 
Дупляк кукурузный, навозник кукурузный.
Назва латиною: 
Pentodon idiota Hr.bst..
Тип шкідника: 
Короткий опис: 

Трапляється повсюдно. Жуки пошкоджують кореневу шийку, личинки – корені винограду.Кукурудзяний гнойовик — доволі цікавий шкідник, який виступив у такому негативному “амплуа” порівняно недавно — лише в середині ХІХ сторіччя. Перший зафіксований спалах чисельності комахи був у 1846 році. А у 1882 році та на початку ХХ сторіччя шкідник знову нагадав про себе. Звідтоді й дотепер про нього мало хто чув, певно, тому, що шкідливість личинок гнойовика зазвичай перекладалася на хрущів: пошкодження ж практично однакові, а розбиратися у морфологічних ознаках, розташуванні щетинок, ширині головної капсули тощо у польових умовах бажаючих виробничників знайдеться не так уже й багато. Тим не менше, за останні роки гнойовика “роздивилися”, і повідомлення про його шкідливість стали нормою.

Зовнішній вигляд: 

Цикл
розвитку кукурудзяного гнойовика схожий до хрущів. Дорослі жуки виходять
навесні, масово — у травні. У червні самки відкладають яйця в грунт
групами по 3–4. У липні з них виходять личинки, які заляльковуються лише
на весну третього року. Зовні личинка дуже схожа на личинок
жуків-носорогів, хрущів або хлібного жука. Розташовуються личинки у
сухому грунті на глибині 5 см. Заляльковування відбувається з половини
липня у спеціальних грунтових камерах. Стадія лялечки триває 12–14 діб,
після чого з неї виходять дорослі жуки, які залишаються у грунті до
весни наступного року. Проблему створюють личинки, які пошкоджують
кореневу систему рослин, і жуки, що підгризають стебло у кореневої
шийки. Шкодять як поодинокі особини, так і цілі групи жуків, починаючи з
травня і до початку липня. Пошкоджені рослини нахиляються і поступово
всихають. Особливо небезпечно те, що жуки переходять від однієї рослини
до іншої, часто сильно зріджуючи посіви.

Розвиток: 

Дорослі жуки виходять
навесні, масово — у травні. У червні самки відкладають яйця в грунт
групами по 3–4. У липні з них виходять личинки, які заляльковуються лише
на весну третього року. Зовні личинка дуже схожа на личинок
жуків-носорогів, хрущів або хлібного жука. Розташовуються личинки у
сухому грунті на глибині 5 см. Заляльковування відбувається з половини
липня у спеціальних грунтових камерах. Стадія лялечки триває 12–14 діб,
після чого з неї виходять дорослі жуки, які залишаються у грунті до
весни наступного року. Проблему створюють личинки, які пошкоджують
кореневу систему рослин, і жуки, що підгризають стебло у кореневої шийки.

Пошкоджують: 

Кукурудзу

 
Поріг шкідливості: 

(1-2 і 5-7 екз. на кущ)

Поширення: 

По всій території України.

Заходи захисту: 

Застосування біопрепаратів
(особливо вони ефективні на молодших — 1–2 віків).