Мавританська кузька

Офіційна назва: 
Мавританська кузька
Назва російською мовою: 
Мавританская козявка.
Назва латиною: 
Tenebrioides mauritanicus.
Короткий опис: 

Жуки ведуть хижий спосіб життя. Личинки також знищують комах у зерносховищах, у той же час завдають значної шкоди зерну і зернопродуктам (пшениця, ячмінь, кукурудза, овес, насіння бавовнику), сушеним фруктам та овочам.

Зовнішній вигляд: 

Жук завдовжки 7 - 11 мм, темнокоричневий, майже чорний, блищить зверху і червонуватий або іржавожовтий знизу, з дуже плоским тілом; передні кути передньоспинки мають вигляд великих, гострих, спрямованих уперед виступів; передньогруди з перетяжкою, що чітко відмежовує її від середньогрудей; голова широка, з чорними потужними асиметричними верхніми щелепами; вусики 11членикові, з плоскою тричлениковою булавою; голова і передньоспинка – пунктирні, надкрила з крапчастими борозенками, у міжряддях (центральних) – два ряди дрібних крапок. Яйце розміром 1,0 - 1,5 мм, довгасте, веретеноподібне, молочнобіле. Личинка – 18 - 20 мм, бруднобілого кольору, у волосках, тіло приплюснуте; голова плоска, довгаста, темнокоричневого кольору. Лялечка 7,0 - 10,5 мм завдовжки, кремового кольору, на кінці черевця широкий виступ.

Розвиток: 

Розвивається одне – два покоління за рік. Зимує личинка або жук у щілинах дерев’яних приміщень, у мішках та інших укриттях. Личинки зимують у колисочках, улаштованих з продуктів харчування або дерев’яних часточок, склеєних липким слизом. Заляльковуються навесні (квітень – травень). Розвиток лялечки триває 20 - 30 діб. Жуки залишаються в лялечкових колисочках ще 10 - 15 діб, після чого виходять і починають живитися. Жуки – хижаки, рослинними продуктами живляться в рідкісних випадках.
Самки відкладають яйця купками по 10 - 60 штук у поверхневий шар борошна, тріщини зерен злаків, в отвори, які самки вигризають у зернах, або в різні щілини. Відкладання яєць може тривати 6 - 9 міс. За цей період одна самка відкладає 900 - 1300 яєць. Ембріональний розвиток триває 8 - 10 діб. Личинки живляться борошном, ендоспермом зерен злаків або борошняних напівфабрикатів, пошкоджують хліб. Личинки линяють 4 - 6 разів. За оптимальних умов температури й вологості, а також при живленні зерном пшениці й кукурудзи розвиток личинки триває 60 - 90 діб, при живленні рисом – 170 - 190 діб, борошном – 250 - 300 діб. Після останнього линяння личинка іде в захищені місця і влаштовує лялечкову колисочку. Якщо зимують жуки, то відкладання яєць відбувається рано навесні. На півдні розвивається два покоління. Жуки з’являються в липні, через кілька діб спаровуються і самки відкладають яйця. До осені личинки досягають повного розвитку, заляльковуються і через 10 - 20 діб з’являються жуки нового покоління, що залишаються на зимівлю.

Пошкоджують: 

Віддають перевагу борошну. Пошкоджене борошно темніє, набуває неприємного запаху і стає непридатним для використання за призначенням.

 
Поширення: 

Поширена повсюдно.

Заходи захисту: 

Очищення і дезінсекція приміщень і продуктів.