Мертвоїд матовий

Мертвоїд матовий
Мертвоїд матовий
Мертвоїд матовий
Мертвоїд матовий
Мертвоїд матовий
Мертвоїд матовий
Офіційна назва: 
Мертвоїд матовий
Назва російською мовою: 
Мертвоед матовый.
Назва латиною: 
Aclypaea opaca.
Короткий опис: 

Трапляється повсюдно. У небезпечній чисельності частіше відмічається в північних і західних регіонах України. Поліфаг. Крім буряків пошкоджує картоплю, соняшник, конюшину, сходи злаків, хрестоцвітні, цибулю, щавель, лободу тощо. Жук розміром 10 – 12 мм, зверху чорний, у дрібних волосках, які надають йому жовтокоричневого відтінку; на надкрилах три довгастих реберця. Яйце розміром до 1 мм, молочнобіле, округле. Личинка розміром 25 – 28 мм, блискучочорна, тіло плоске, мокрицеподібне, на кінці черевця два широко розставлених придатки; вусики тричленикові, ноги довгі, з одночлениковими лапками. Лялечка — 11 – 12 мм, біла. Зимують жуки в ґрунті, під грудочками ґрунту та в різних рослинних рештках. У квітні виходять, деякий час живляться. Невдовзі спарюються і самки, зариваючись у ґрунт на глибину до 5 – 7 см, відкладають по 100 – 120 яєць. Відкладання яєць розтягнуте і триває впродовж 14 – 20 діб. Відроджені через 6 – 10 діб личинки виходять на поверхню і живляться впродовж 18 – 22 діб, проходячи чотири віки. Як жуки, так і личинки живляться у вечірні й нічні години. Вони лякливі і за найменшої небезпеки падають на землю й ховаються під грудочками ґрунту. Завершивши розвиток, личинки переходять у ґрунт і на глибині до 10 см заляльковуються в земляних колисочках. Лялечка розвивається 12 – 15 діб. У червні виходять жуки. Після нетривалого додаткового живлення самки відкладають яйця в ґрунт. Друге покоління розвивається аналогічно першому. Жуки з’являються наприкінці липня і рідко виходять на поверхню ґрунту, а з настанням холодів залишаються на зимівлю. Розвитку і розмноженню мертвоїдів сприяє підвищена вологість. Супутні види: голий мертвоїд — AclypaeaundataMьll., темний мертвоїд — SilphaobscuraL., чорний мертвоїд — PhosphugaatrataL. Мертвоїди особливо сильно пошкоджують буряки з кінця квітня і до середини травня. Більшою мірою потерпають пізні посіви буряків, оскільки поява сходів збігається в часі з масовим виходом личинок шкідника. Пошкоджують буряки жуки і особливо личинки. Сходи буряків вони з’їдають повністю, залишаючи невеликі пеньки. У дорослих рослин об’їдають листя з країв. На об’їдених краях залишається характерна бахрома із розжованих жилок.

Зовнішній вигляд: 

Жук розміром 10 – 12 мм, зверху чорний, у дрібних волосках, які надають йому жовтокоричневого відтінку; на надкрилах три довгастих реберця.
Яйце розміром до 1 мм, молочнобіле, округле.
Личинка розміром 25 – 28 мм, блискучочорна, тіло плоске, мокрицеподібне, на кінці черевця два широко розставлених придатки; вусики тричленикові, ноги довгі, з одночлениковими лапками. Лялечка — 11 – 12 мм, біла.

Розвиток: 

Зимують жуки в ґрунті, під грудочками ґрунту та в різних рослинних рештках. У квітні виходять, деякий час живляться. Невдовзі спарюються і самки, зариваючись у ґрунт на глибину до 5 – 7 см, відкладають по 100 – 120 яєць. Відкладання яєць розтягнуте і триває впродовж 14 – 20 діб. Відроджені через 6 – 10 діб личинки виходять на поверхню і живляться впродовж 18 – 22 діб, проходячи чотири віки. Як жуки, так і личинки живляться у вечірні й нічні години. Вони лякливі і за найменшої небезпеки падають на землю й ховаються під грудочками ґрунту.
Завершивши розвиток, личинки переходять у ґрунт і на глибині до 10 см заляльковуються в земляних колисочках. Лялечка розвивається 12 – 15 діб. У червні виходять жуки. Після нетривалого додаткового живлення самки відкладають яйця в ґрунт. Друге покоління розвивається аналогічно першому. Жуки з’являються наприкінці липня і рідко виходять на поверхню ґрунту, а з настанням холодів залишаються на зимівлю. Розвитку і розмноженню мертвоїдів сприяє підвищена вологість.

Пошкоджують: 

Iмаго об'їдають листки цукрових бурякiв, залишаючи на листках чорнувато-зелену в'яжучу рiдину. При значному пошкодженнi залишаються лише жилки.
Личинки з'їдають як правило краї листкв разом iз жилками, або роблячи дiрки в листках.

 
Поріг шкідливості: 

0,3 – 1 жук або личинка на 1 м2 сходів буряків

Поширення: 

Трапляється повсюдно. У небезпечній чисельності частіше відмічається в північних і західних регіонах України.

Заходи захисту: 

Глибока зяблева оранка бурячищ. Знищення бур’янів. У разі перевищення економічного порогу шкодочинності 0,3 - 1 жук або личинка на 1 м2 сходів буряків слід застосовувати інсектициди.

Рекомендовані препарати