Мідляк кукурудзяний
Iмаго 7.3 - 9.6 мм, тiло овальне, чорне з димчатим вiдливом. Голова в густiй пунктировцi. Вусики вершинами заходять за середину передньоспинки, iнодi майже сягають ii основи. Другий членик в 1.5 рази довший ширини вершини. Третiй членик майже вдвоє довший за другий i майже в 1.5 рази довший четвертого. Передньоспинка поперечна, з найбiльшою шириною посерединi, заднi кути прямi, без кiлiв, переднi закругленi. Надкрила дещо ширшi передньоспинки, зрощенi. Вони з тонкими поздовжнiми борозенками i поцяцькованими полями мiж ними. Крила вiдсутнi.
Яйця довжиною 1.05 мм i шириною 0.65 мм, бiлi, овальнi, з гостро заокругленими кiнцями, глянцевi.
Личинки останньго вiку до 20 мм, вiд сiро-жовтого до жовто-коричневого кольору, приплюснуто-цилiндрична. Голова, груднi i передостаннiй черевний сегмент коричневi. Голова поперечна, випукла, перший членик вусикiв дещо коротший другого. Перша пара нiг бiльш масивна нiж iншi, в основi коготка є 1 щетинка i 1 маленький загострений шипик, гомiлка на внутрiшнiй сторонi бiля вершини має 2 шипи. Всi черевнi сегменти слабопоперечнi, каудальний ширший довжини iз загнутою доверху верхiвкою i має 2 пари шипикiв.
Лялечки 7-10 мм довжиною, на кiнцi черевця з вилкою, що має довгi зближенi вiстря.
Жуки живуть 2 - 3 роки, розвиток личинки завершується за 12 - 14 місяців.
Личинки, що тільки відродилися, – білуваті, малорухливі, не живляться. За період життя (близько одного року) вони линяють 11 разів.
Стадія лялечки триває 14 - 18 діб. Жуки, що вийшли з лялечки, здатні до розмноження.У степовій зоні жуки починають виходити на поверхню ґрунту в другій половині квітня і поступово залишають укриття до початку травня. Самки починають відкладати яйця у травні у поверхневий шар ґрунту на глибині від 2 - 3 до 10 см. Відкладання яєць триває впродовж усієї вегетації, і за цей час самка може відкласти до 500 яєць.
Личинки виiдають внутрiшню частину насiння, пошкоджують пiдземнi стебла, вузли кущiння, бульби, коренеплоди тощо.
3-5 особин на м2
В Україні поширений переважно на півдні Лісостепу та в Степу.
Для обмеження поширення та розмноження, шкодочинності достатньо дотримуватись сівозміни і вологозберігаючої системи обробітку грунту.У роки масового розвитку обприскування.
